Болотні паскуди

Проклятий лабіринт, пробігаючи через повороти, я знайшов те що шукав.

Ліани та безліч квітів облітали моє тіло повністю, відчув легенький біль, але цього недостатньо для мене.

Передісторія

Я той самий геній, от тільки ніхто не помічав як тріщить моя маска, з кожним разом, залишались криваво-фарфорові осколки, всі мої емоції накопичувались всередині мене, в результаті я став якоюсь лялькою без емоцій,

“ мертвим неначе поцілував дементор”.

Для того, щоб відчути хоча б щось, я почав різатися та експериментувати.

Колись я мав якір, що тримав мене, моя люба Блер.

Вона завжди обирала щось небезпечне, намагаючись втекти від нашої сім'ї/клану.

Зараз, Блер рідко з'являється в родинному маєтку.

Про наш клан, ходили деякі чутки: ніби ми співпрацюємо із болотними паскудами, знаєте для чого мені, потрібні вічні маріонетки болотяних гнид?

О, я пам'ятаю як вони зруйнували все на своєму шляху, бачте територія їхня маленька от тільки ми умертвили та знищили значну кількість цих не людей.

Моя майстерня нагадує експериментаторську кривавого генія, я поступово звикав до трупного запаху.

Вирішив провести один неприємний експеримент, звісно ж конкретні зв'язки збереглися, особливо із контрабандами, але ж, не всі погодяться на цю брудну справу!

Хотів побачити, всі стадії розкладання болотних тіл/органів.

Розділ 4

Хутчіше, моя майстерня до ваших послуг!

Її називали оманливо маленькою, повністю чорна зі шпилями, подекуди з'являлися химерні тіні.

До майстерні вела плющово-трояндова доріжка, навколо майстерні моторошні дерева які миготіли червоними очима.

Раптом, подув прохолодний вітерець, над небом пролетіли стерв'ятники та круки.

Щось здавлювало всередині мене, невже згусток кров'яної магії?

Моє тіло, здавалося маріонеточним, неначе хтось ним контролював.

— Щось новеньке, на жаль тіні не завжди слухаються та поводяться не так як треба, все мине тільки не зараз.

Так і знав що це пастка, своєрідна, але необхідна для кожного магічного представника.

— Знаєш, вона стала єдиним місцем де я розчинився та занурювався настільки глибоко, що не бачив певних проблем та змін.

Я отримував задоволення від трупів, що правда із першого разу все пішло наперекосяк.

Мене вивертало декілька днів, мені снилися моторошні сни: де за мною гналися з сокирами, іноді: наздоганяли й розчленовували, настільки це було реалістичним, я прокинувся в холодному поту.

Невже хтось думав про те, що я кинув свої експерименти, насправді я потроху пересилював себе починаючи із малого.

Вперше відчув як сильно гупає моє серце, боявся різких рухів, температура відчувалась якось інакше.

Єдиною розрадою, становила готична бібліотека. 

Все почалося із потаємних ходів, саме там зберігалися рідкісні та небезпечні книги. Проникаючи вночі із різьбленим фонарем з якого вилітали тіні.

Через стелю, лилася водно - кров'яна вода, подекуди пробігали павуки та пацюки.

Ти проходиш все далі та далі, поки не побачиш ковані ворота.

По боках, в драконячих/демонічних підставках стояли факели від яких йшло синьо-чорне полум'я.

Ходили чутки, ніби ми, тримали демонічних істот які ховалися в катакомбах та лісах.

Ох, якщо відчуваєте бридкий запах розкладення, то знайте, це мій, так би мовити, власний експеримент. 

Зібрав аж цілу колекцію тих, хто так чи інакше пов'язаний із моторошними історіями. 

Щодо болотних паскуд, то для них, я підготував окреме приміщення з декількома секціями: розчленувальня, стазисне приміщення, лабораторія та експериментальна. 

Кожен труп розкладається по різному, через це, створювався своєрідний стазис який зберігав органи та тіла в тому вигляді який є. Ввів кровний нотатник та записник.

Ви коли-небудь підвішували своїх жертв на гаки? Здирали їхню шкіру, чуючи крики та стони? Я завжди вчився, крок за кроком, десь виходило недосконало, але ж, набивши руку ти можеш навіть із заплющеними очима, розчленувати тіла. Ти як артист або ж художник, звучить жорстко чи не так? Відмивати леза від крові та жовчі, ще та морока!