Розділ 2
у двобої з самим собою немає не програвших не переможених ти б'єшся постійно. Він подивився на неї з таким зацікавленим поглядом.
А за що ненавидять вас міс Рубі?- його погляд став таким холодним що неначе скрізь наступила зима
Рубі подивилася на нього спокійними очима на разі я воюю з курсовою з приводу літератури,- а ви чекаєте від мене якихось інших відповідей.
Він продовжив тримати дистанцію
Руді побачила в нього на пальці червоний перстень який видався їй неймовірно знайомим. Вона підвелася й хотіла вийти з кабінету але двері заблокувалися.
Не так швидко моя хороша,- він вийшов з-за столу- ми ж ще не закінчили статтю.
Ти дзвонив мені,- вона відчувала що якщо зараз дасть йому перемогти буде гірше.
Сядь поговоримо,- він вийшов з-за столу і став навпроти неї.
Вона сіла навпроти нього. Її погляд мимоволі чіплявся до каменю на руці і вона нічого не могла з собою вдіяти.
Завжди контролюю ситуацію ти ж знаєш, - сказав з такою привітною інтонацією.
Звичка любого бізнесмена- подумки відзначила про себе Рубі.
Його руки опинилися в неї на колінах очі сверлили її наскрізь. Годинник пробив дванадцять.
Він почав розводити їй ноги вона навіть не опиралася.
Навіщо ми це робимо?- запитала Рубі.
Бо ми цього хочемо- відповів Леонард.
І тут на щастя в двері постукали.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!