Розділ 8
Севілья тримала в руках чашку з водою. Солдат до якого вона була прикована не дивився на неї а принц що стояв позаду робив вигляд наче взагалі її не помічає. Їй дуже хотілося зачепити його якимось різким словечком, але як назло весь її словесний запас закінчився а в'їдливість застрягла в горлі. Тому вона мовчки їхала на коні в очікуванні величезних веж міста.
Попереду були величезні скляні ворота які охороняли гвардійці озброєні щитами. Вони були одягнені в червоні плащі. Дорога йшла нагору і потім вона показала їм широкий внутрішній двір. Ноги неймовірно боліли вона ледве зуміла поставити їх на землю. Коней відвели до конюшні
Севілья мала дуже велике бажання відпочити і лягти спати. Змагання мали розпочатися завтра але в цій юрбі народу в неї те й діло виникало передчуття що в неї хтось вистрелить. Кімната була просторною але речей щоб розкладати було аж надто багато. Найбільше всього їй хотілося на свободу Севілья визирнула у вікно де патрулювали охоронці озброєні до зубів. Двері замкнулися.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!