Сон перший
«Що тут коїться? Знову? Прекрасно! Що я там читала, коли таке відбувається? Для початку потрібно заспокоїтись. Глибокий вдих та видих. Так, здається, все проходить і я провалююсь в сон». Дійсно ця штука з диханням допомогла. Цього разу я не прокинулась, а далі провалилася в сон. Краще би я проснулася і переглянула жахи, які знімають в Голлівуді, бо ж воно проти того, що мені наснилося, як маленький комарик моєю кров’ю поласував.
Тепер до самого сну. Справді страшно описувати та й зовсім не вмію описувати, але спробую. Що ж від початку вже сон викликав тривогу, хоча насправді жахіття уві сні для мене це нормальне явище (ось доречі чому власне почала вести «Щоденники снів» для того, щоб піти вже з ним до психолога, якщо що).
Розповім трішечки обстановку по тому, де я в той час проживала. Так, як літом їздила в іншу область на роботу у літній сезон (мені здається в деяких школярів чи то студентів так теж трапляється, що сесія закінчується і ви літаком на роботу) так знімала кімнату в однієї бабусі по квартплаті для бідного студента підходила. Кімната сама по собі вже наганяла трішки мороку в душі. Так, як в ній одне вікно і то яке виходить на сусідній будинок і блін дерево, яке прекрасно все перекривало. Тобто сонця там я не бачила і інколи гадала, що не ранок, а ще ніч. Ну і по площі кімната геть маленька там ледве людина проходила, хоча там ліжко, шафа і стіл, а так за ліжком стояла тумба і вікно між нею і вікном. Що ж по кімнаті я розповіла і за вікном теж не густо, як ви зрозуміли.
«Відкрила очі і відразу помітила, що у своїй кімнаті, яку власне знімаю, але з деякими іншими деталями: ліжко було не таке, як в житті (воно повністю з дерева, а уві сні, як в СРСР, що ще нині зустрічаються в таборах або в лікарнях з такими ще противними пружинами і на них матраци) бррр аж труснуло, як згадала, сама кімната просторішою стала. Але вид з вікна відразу кинув мене в стан жаху. Сусідського будинку і того дерева бісячого теж не було. Вид відкривався досить просторим: поле чи то можливо грядки було, але нажаль нічого не було видно із-за густого світло сірого туману і в далині був сосновий ліс або ж щось йому подібного. Що ж не встаючи з ліжка чи то страх скував, чи то лінь було, хоча ні все ж таки перше. І чомусь я гадала, якщо цей туман потрапить до будинку або вийду на зовні, то зі мною стане щось страшне».
07:00
09.04.2022 р.
Із-за цього сну не було покою мені сьогодні. Ходила, як та неприкаяна (бабуся мені так говорить, коли моє тіло тут, а думками десь літаю). Сьогодні на скільки втомлена, що навіть нічого не хочу шукати в Інтернеті і розтлумачувати цей сон. Краще б він вилетів з голови і я би відпочивала, як нормальна людина.
20:00
09.04.2022 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!