Зміст
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 5

    Їхати в маршрутці, ховаючи клинок під одягом, завдання не з легких. Було все ще по-літньому жарко. Осінь не встигла відвоювати свої права. Натовп незнайомців різного віку в однакових плащах при такій жарі привертав надмірну увагу.

    Василь тримався за поручні однією рукою. Іншою сильніше стис руків'я меча через тканину кишені. Це була єдина річ, що він зміг прихопити з рідного світу. Зброя, яка не раз врятувала йому життя. А скільки зусиль пішло на те, щоб опанувати її.

    Демонів вбити зовсім не легко. Замість крові в них рідкий вогонь. Звичайні порізи їм не загроза. Найкращий варіант – це відрубати голову, та небезпека в тому, щоб уникнути опіків від фонтану крові. Ще можна проштрикнути серце. Проблема в тім, що меч потрібно тримати в демоні достатньо довго, щоб воно перестало битись, інакше спроба буде марною.

    Їм знадобилося до біса багато часу, щоб з'ясувати це все, адже через ті іскри до них так просто не підійдеш.

    Все-таки його страх приніс користь. Тепер від вогню демонів їх надійно захищали плащі з азбесту, а під ними, на додачу до клинка, була схована вогнепальна зброя. Таку матеріальну базу він організував як тільки більш-менш освоївся в цьому світі. Ще й змусив кожного пройти спеціальні курси по стрільбі. Робив усе, щоб у випадку небезпеки вберегти своїх людей, а зараз подумав, що з таким забезпеченням в них непогані шанси. В цього світу непогані шанси.

    Координати, що дала Аня, вивели їх в центр міста. Вийшовши з автобуса Василь зрозумів, що вони не так далеко від супермаркету, в якому він працює. Лише від однієї думки про цю роботу голова знову запульсувала болем та, за дивним збігом обставин, їхній шлях лежав саме в той торговий центр.

    – Розбийтесь на пари! – наказав він своїй маленькій армії і взяв з собою Тараса. – Пам'ятайте план. Нашпигувати металом до непритомності і забрати з собою. Маємо поставити цьому демону кілька запитань.

    – Чому він тут? – спитав хлопець. – Невже справді вистежив тебе?

    – Не знаю. Якщо це справді так, значить вони тут набагато довше ніж ми знаємо. Саме тому так важливо отримати відповіді, – сказав він, а потім скомандував: – Давай вниз. Перевіримо паркінг.

    В післяобідній час завжди було мало людей і сьогоднішній день не був винятком. На паркінгу стояло лише кілька машин, власники яких робили покупки. Біля входу охоронець збирав докупи візочки, щоб повернути їх назад в торговий зал. Василь здригнувся від цього видовища.

    Можливо, саме тому, що так зосереджено стежив за діями свого, тепер вже колишнього, напарника, напад демона він помітив першим. Рефлекси знову не підвели. Крики охоронця від опіків іскрами, злилися зі звуками пострілів. Тарас також не гаяв часу дарма. Підбіг збоку і всадив лезо демону в живіт. Василь розрядив всю обойму. Кулі пройшли на виліт. Підійшов ближче. Дістав ножі і методично почав втикати їх в кінцівки істоти. Якимось чином метал, потрапляючи в їхню кров, завдавав їм болю. Поки він всередині, рани не могли затягнутись. Зрештою, життєдіяльність падала до мінімуму. Та, варто було витягнути весь цей брухт з його тіла, як демон знову оживе, наче й не було нічого.

    – Чувак! Ти мені життя врятував! Я завжди знав, що ти крутий! – вигукнув охоронець. – Ти хто? Винищувач демонів!

    Він заколисував ушкоджену руку, але все ще з захопленням щось тараторив. Василь, як завжди, пропускав його слова крізь вуха. Під'їхала машина. З вікна визирнула перелякана Аня.

    – Ви його вбили?

    – Ні. Відчиняй багажник.

    Поки двоє чоловіків тягнули тіло демона, дівчина хутко виконала прохання. З приглушеним грюкотом, майже труп вмостився в тимчасовому прихистку.

    – За сьогодні не переживай, – все ще говорив охоронець. – Я прикрию твою відсутність. Ніхто навіть не помітить. Але, сподіваюсь, завтра ти будеш?

    – Ні, – відповів Василь, глянувши на Аню. – і взагалі, я звільняюсь.

    Він сів на переднє сидіння, почекавши поки Тарас сяде позаду, попросив дівчину рушати. Дістав телефон і повідомив своїм, що місія виконана. До точки збору вони добираються самостійно.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.