Анкета аркушиків

**Особисте**

1. Як вас звати? Як до вас звертатися?

Привіт, я Рута Азовська. Це мій псевдонім і разом з тим моє друге я. справжнє ім’я нехай лишиться інших сфер дійсності.

2. Ваш день народження/знак зодіаку.

4 вересня. У мені всього потрохи: на роботі я діва; у спілкуванні побачите мене скорпіоном; з творчості прогляне рак, терези чи й стрілець.

3. Чим ви займаєтеся в житті? Чим би хотіли займатися?

За освітою і внутрішнім покликанням історик, казкарка, інтуїтивний психолог. Живу й кайфую від життя наскільки це можливо. Цікавлюся мінералами й ефірними оліями. Хотіла бути військовим, але ця мрія нездійсненна, на жаль. Чим би хотіла займатися?... Бути щасливою.

4. Чи вважаєте ви себе тим, ким хотіли бути десять років тому?

Я все ще у вічному пошуку, бо 10 років тому ще не дуже замислювалася, ким би я хотіла бути. Але на перманентне внутрішнє щастя, що залежать тільки від нас самодисципліни й мудрості побільшало.

5. Який ваш секретний талант (або безглузда навичка)?

Зчитувати емоції, психологічні стани, внутрішні налаштування людей з їх жестів, міміки, манери триматися, одягу й голосу. А безглузда навичка – ускладнювати те, що й так складно, будувати непробивну мушлю зі свого перфекціонізму.

6. У які моменти ви почуваєтеся собою найбільше?

Я завжди почуваюся собою, бо ніким іншим бути не можу. І чим більше пробую нового, тим більше усвідомлюю якою я є, розумію себе й розсуваю межі своїх можливостей.

7. Яка ваша найбільша мрія?

Така ж як і у всіх зараз, але мені більше імпонує казати не скільки про мрію, а про план дій з відповідними потужними емоційними налаштуваннями на те, що все буде добре.

А ще мрію про свій затишний будиночок коло моря з панорамними вікнами, щоб милуватися переливами кольорів водного безмежжя й світанків та заходів сонця і звичайно опублікувати книгу своїх казок для дорослих, казкових оповідань.

8. Що вас миттєво дратує?

Несправедливість як до мене, так і до інших;

русня в усіх проявах від інфопродукту до ментальних установок, що збереглися ще подеколи в мізках та найстрашніше серцях;

зимовий холод більше -5.

9. Чи є у вас життєвий девіз або фраза, яка підтримує вас у важкі миті? Якщо так, яка?

Мене на краю прірви врятувала філософія стоїків, тож «Все минає і це мине» а також «Все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими» й нарешті «Всрамся, а не здамся!».

**Вподобання**

10. Як ви любите проводити вільний час?

Іноді з книжкою в руках, але такою, щоб неможливо відірватися; іноді на природі з родиною, бо Хортиця це найкраще місце, де можна зарядитися; іноді змішувати олії й вивчати властивості мінералів у своїй алхімічній лабораторії.

11. Який жанр вам найбільше подобається читати, чому?

Обожнюю психологічну літературу від книжок психологів про те, що допоможе розуміти себе і інших, до романів, повістей, оповідань з потужною психологічною складовою. Це може бути фентезі, фантастика, триллер, жахи, але щоб було багато психології й разом з книжкою я пережила те, чого не переживаю й не зможу пережити в реальному житті. Адже, науковці стверджують, що саме для цього ми й читаємо.

Люблю затишну прозу типу збірників оповідань Рея Бредбері, особливо подобається «Ліки від меланхолії»; «Теплі історії до кави» Надійки Гервіш, «Шоколад» Джоан Гаріс. І звичайно ж казки, з яких, мабуть, і почалося моє натхнення: «Соловей і троянда» Оскара Вальда, «Кішка, яка гуляла сама по собі» Кіплінга, «Казки барда Бідла» Дж. Роулінг.

12. Яка ваша улюблена пісня (або пісня, яка перша спадає на думку)?

Я люблю музику, у моєму плейлисті багато як сучасних треків, так і інструментальної музики, особливо, віолончельної. Найперше обожнюю "Show Must Go On", віолончельна версія «Pirates of the Caribbean Theme» у виконанні «2Cellos», «Тривай» гурту «Пилай».

13. Фільм, серіал або мультфільм, який б ви радили кожному?

Без сумніву «Азур та Асмар» – це не дуже відомий мультфільм, але його варто подивитися хоча б задля розкішних кольорів, нетипового сюжету й оформлення, особливої чарівної атмосфери.

14. Який напій ви можете пити щодня?

Холодну воду, жасминовий чай, м’який, ніжний, густий наче задоволення «Бейліз».

**Творчість**

15. Що надихає вас писати або творити?

Так вже сталося, що надихнути може що завгодно: випадково почута фраза, ситуація з мого життя чи яку я випадково підгледіла; думки на полях книг; особлива атмосфера навколо навіть у звичайні дні. Найбільший каталізатор творчості – власні сильні переживання при чому чим негативніше, тим сильніший заряд.

16. Коли ви вперше написали щось «для себе»?

Мабуть, у підлітковому віці, коли писала космічну фантастику, тепер дивуюся, як взагалі мені те вдавалося ще з елементами трилеру, «по коліна в крові»…

Коли почала ретельно рефлексувати над своєю творчістю, помітила, що кожен твір наче психологічна сесія для мене, а читач знайде в ньому щось своє. Так і виходить, що починаєш писати для себе, а кожен з читачів відчитує твої коди по-своєму. Особливим у цьому плані був роман у оповіданнях «Доля «Веселкових»», який писався у найгарячіші дні повномасштабки і є про моє й про те, що навколо. 00:00 безперечно для мене й для нас всіх, сподіваюся, що написане там збудеться… Зараз пережите вкладається оповіданнями до збірки «П’ятий елемент», яка починалася з одного оповідання, на якому я тоді думала все закінчиться й воно житиме власним життям, а так буває, вже вдруге в мене одне оповідання переростає в роман в оповіданнях.

17. Чи є у вас твір, який ви не наважуєтесь показати?

Так, такі твори були колись у підлітковому віці, але вони написані не майстерно й «по коліно в крові», тож добре, що вони безслідно зникли разом з «Віндоусом», який кілька раз перевстановлювали на моєму комп’ютері.

18. Що важливіше для вас: форма чи зміст? Чому?

Зміст, для якого треба знайти правильну форму. Форма без змісту не матиме значення, але й зміст кладений в погану форму втрачає свій сенс, блиск, зрозумілість і привабливість для читачів. Підходяща форма допомагає правильно виражати зміст. Наприклад, для мене як історика очевидно, що якнайкраще про світ можна розповісти романом у оповіданнях, де кожна частина – це голос конкретної людини, відбиток її життя. Або ж підібрати правильну казкову форму для буденних речей.

19. Якби ваші тексти залишались без підпису, як би читач дізнався, що

це саме ви?

Думаю, що по чудернацьких назвах, трохи іделічних на перший погляд світах, де глибину розумієш не з першого кроку, рядка, сторінки; обов’язковій магії й елементам (кольори, звуки, імена), які мають сенс та значення і які обов’язково треба тлумачити; можливо, по плавному стилю оповіді, навіть коли йдеться про жахливі речі; яскравій сінестезії через речення у кожному творі, коли запахи звучать і мають колір, а звуки пахнуть і смакують.

20. Про що ви принципово ніколи не будете писати?

Ніколи не писатиму про те, що не може бути корисним, приємним, що не сприяє розумінню світу й одне одного.

21. Яке з ваших переконань могло б викликати спротив чи обурення в аудиторії?

Світ багатогранний, а тому він не обмежується тим, що ми бачимо й тим, що ми можемо пояснити, тож магія існує, вона поруч.

22. Як ви ставитеся до непроханої критики?

Якщо публікую твір, то розумію, що критика буде і це нормально. Краще коли вона є навіть непрохана, ніж мовчання. Критика допомагає вдосконалюватися, насамперед, рефлексувати над своєю творчістю, над технікою письма передусім. Найголовніше розрізняти конструктивну й неконструктивну критику. Буває, що навіть конструктивна критика висловлена надто жорстко. Тож стикаючися з деструктивною критикою, я завжди згадую, що все, що люди говорять, вони говорять про себе, а не про нас, вони проєктують свої темні сторони й очікування на інших.

23. Завершіть речення: Бути письменником, це…

Бути письменником – це ловити натхнення, кликати його о восьмій ранку, але безуспішно… І дочекатися першої години ночі, поки воно відгукнеться… А ще це мандрувати світами, проживати життя інших, друкувати годинами, відчуваючи, що ви – тільки пальці, а слова з’являються наче самі собою звідкись з космосу, з вищого розуму, зі світового джерела.

24. І на останок: що ви б побажали іншим авторам?

Натхнення, більше часу на творчість, хай емоційні бурі, без яких чутливим творчим натурам ніяк, виникають лише з позитивних емоцій: радості, щастя, замилування, кохання.

Сторінка автора