На полотні

10072
Публікація: 29.05.2025
Вірш
Завершено

Засмучуватись через себе не треба!

Одразу не вийде — нехай!

Розпочнеш малювати на небі,

Барвовий свій небокрай,

Слідами вкриється небо,

Шаленством наповнене — хай!

Я почну все спочатку, як треба.

Кому? Не мені. Та нехай!

Малюю я знов у небі,

Безбарвний "наш" небокрай.

Воля чи слово потрібне?

А може прихильність богинь?

Щоб заволати, кричати: спинися!

У середині яв сновидінь.

Візьміть же, руками розмажте,

Фарби на полотні.

У житті, як і на небі,

Однією з зірок — є ти!

11.01.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі