Перший раз Олега в Тарганії

Остання пара. Він швидко піднімається по сходах до гуртожитку й ось, нарешті, вже омріяні двері до його кімнати.

Переводить подих.

"Лиш один поверх, а вже задишка. Старієш Олеже, але ж тобі всього 20 з хвостиком років." — проноситься в голові.

Він встиг зняти верхній одяг, роззутися та жбурнути рюкзака прямісінько на своє ліжко.

"Я не промазав? Я не промазав!"

Та ніби насміхаючись над ним, наплічник повільно спланував на підлогу.

"От негідник. Чорт, там же планшет. Так, а що там у нас в холодильнику?"

Вище згаданий друг зустрів студента пустотою. Абсолютною. Навіть миша погидувала повіситись.

— Я приб'ю хлопців. Ну от що за підстава, навіть шматочка сира чи ковбаси не завалялося... — роздумуючи вголос про свою нелегку долю, Олег не відразу зрозумів, що світло від лампи в холодильнику стало сяяти яскравіше. Воно розливалось по кімнаті й незворотньо тягнулось до хлопця.

Бам. Глухий звук. І ось він вже перекочуеться якоюсь поляною. Намагається озирнутися.

— Містер Шотце, ви точно впевнені, що це саме ця людська особа вбила вашого племінника? — над головою роздався неприємний писклявий голос.

— Йа-йа, абсалютно. Сія іспользовать великий рожевий тапок.

Що?

Піднявшись на ліктях і підвівши погляд, наш мандрівник оторопів. Перед ним стояли гігантські таргани!

Маленькі очі, противні вуса, великі кінцівки.

— Мама, забери мене назад, — ненароком вирвалось у героя.

Комахи лиш гучно розсміялись, а потім почали тягнутися своїми лапами до Олега.

— А ну іді сюда, вбівця. — заверещав схоже той самий Шотце.

"Та нічого, я теж так верещати вмію", — що наглядно і продемонстрував хлопець, коли підвівся на ноги і дав драла.

Він біг у сторону світла, сподівачись, що це вихід його холодильника. Не хотілося порадувати ще когось своєю неочікуваною появою.

Падіння було довгим і неприємним. Для голови Олега. Вдарившись об підлогу він знепритомнів, а отямився вже від веселого голосу сусіда:

— Віть, ти тільки поглянь, а дихлофос то працює. Олегу он тільки так вставило.

Хлопці зареготали, а студент лиш втомлено попередив цих смертників:

— Я вас приб'ю.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.