Перший раз Олега в Тарганії
Остання пара. Він швидко піднімається по сходах до гуртожитку й ось, нарешті, вже омріяні двері до його кімнати.
Переводить подих.
"Лиш один поверх, а вже задишка. Старієш Олеже, але ж тобі всього 20 з хвостиком років." — проноситься в голові.
Він встиг зняти верхній одяг, роззутися та жбурнути рюкзака прямісінько на своє ліжко.
"Я не промазав? Я не промазав!"
Та ніби насміхаючись над ним, наплічник повільно спланував на підлогу.
"От негідник. Чорт, там же планшет. Так, а що там у нас в холодильнику?"
Вище згаданий друг зустрів студента пустотою. Абсолютною. Навіть миша погидувала повіситись.
— Я приб'ю хлопців. Ну от що за підстава, навіть шматочка сира чи ковбаси не завалялося... — роздумуючи вголос про свою нелегку долю, Олег не відразу зрозумів, що світло від лампи в холодильнику стало сяяти яскравіше. Воно розливалось по кімнаті й незворотньо тягнулось до хлопця.
Бам. Глухий звук. І ось він вже перекочуеться якоюсь поляною. Намагається озирнутися.
— Містер Шотце, ви точно впевнені, що це саме ця людська особа вбила вашого племінника? — над головою роздався неприємний писклявий голос.
— Йа-йа, абсалютно. Сія іспользовать великий рожевий тапок.
Що?
Піднявшись на ліктях і підвівши погляд, наш мандрівник оторопів. Перед ним стояли гігантські таргани!
Маленькі очі, противні вуса, великі кінцівки.
— Мама, забери мене назад, — ненароком вирвалось у героя.
Комахи лиш гучно розсміялись, а потім почали тягнутися своїми лапами до Олега.
— А ну іді сюда, вбівця. — заверещав схоже той самий Шотце.
"Та нічого, я теж так верещати вмію", — що наглядно і продемонстрував хлопець, коли підвівся на ноги і дав драла.
Він біг у сторону світла, сподівачись, що це вихід його холодильника. Не хотілося порадувати ще когось своєю неочікуваною появою.
Падіння було довгим і неприємним. Для голови Олега. Вдарившись об підлогу він знепритомнів, а отямився вже від веселого голосу сусіда:
— Віть, ти тільки поглянь, а дихлофос то працює. Олегу он тільки так вставило.
Хлопці зареготали, а студент лиш втомлено попередив цих смертників:
— Я вас приб'ю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!