Життя Софі в Нідерландах

Після обіду всі переодягнулися в зручний одяг та близько 16:00 зібралися у внутрішньому дворику. Ми поїхали двома джипами, якими керували водії. Поруч з ними на передньому сидінні сиділи місцеві помічники. Я і Берхард та Вольгфан з Еллою сиділи на задніх сидіннях.

Суть сафарі, як я зрозуміла, була побачити диких тварин в природі.

….

Сонце повільно сідає за горизонт, фарбуючи червоні дюни Калахарі в глибокі вогняні та фіолетові відтінки. Денна спека миттєво спадає, поступаючись приємній вечірній прохолоді. Я їду у першому відкритому позашляховику, колеса м’яко шарудять по піску, провідник раптом підіймає руку, а водій глушить мотор. Інша машина теж зупиняється. Настає гучна, майже відчутна тиша пустелі. Берхард бере мене ніжно за руку і дивиться у очі. Я відчуваю як його чоловіча енергія вливається у мене…

На вершині сусідньої дюни приблизно в 70-80 метрах від нас, застиглі на тлі згасаючого неба, виникли силуети ориксів – великих антилоп. Їхні довгі прямі роги прошивали сутінки. Вони стояли нерухомо, схожі на давніх духів пустелі, що тримають на своїх плечах залишки дня.

А за мить трохи далі серед сріблястих акацій з темряви випливли гігантські тіні. Це були жирафи. Вони граціозно погойдувалися над землею, торкаючись головами перших зірок, що тільки-но займалися над Калахарі.

Це було неймовірне відчуття. Я ніколи так близько не бачила в дикій природі ні антилоп, ні жирафів. Більше як пів години ми стояли і просто спостерігали. Весь цей час Берхард тримав мене за руку.

Тварини пішли подалі, а ми поїхали на вершину однієї дюни.

Помічники розклали невеликий столик, який, виявляється був в машині, дістали намібійське в'ялене м'ясо та прохолодні напої. Мені дуже сподобалося це м'ясо і тонік із соком лайма.

Захотілося роззутися і босоніж походити по вже прохолодному червоному піску, щоб відчути силу природи через ноги, щоб моє тіло пронизали сотні імпульсів дикої природи. Небо над пустелею перетворювалося на чорний оксамит із яскравими зорями. Запропонувала Берхарду походити босоніж разом. Він здивовано подивився на мене і відмовив.

- А навіщо?

І саме тут я відчула, яка між нами прірва. От все було ніби добре, але все було не так. Ви колись спілкувались з іноземцем, який вам дуже подобається? Як добре ви би не володіли мовою, завжди приходить отой незручний момент, що хочеться сказати так багато, хочеться відкрити йому свою душу, а він вас не розуміє. Ви говорите до нього ніби правильними словами, ніби правильно перекладаєте, але поряд із повним розумінням тексту настає велика прірва інших світів та досвіду. Він тільки з великим подивом дивиться на вас, намагаючись зрозуміти, що ви мали на увазі. А як йому вбіса пояснити, що ви мали на увазі? Йому потрібно прожити хоча б 20 років в Україні, щоб вас зрозуміти.

І мене дратували оті його “вишукані” звички. Як він акуратно своїми дорогими мокасинами ступає по червоному піску та відмахується перелякано від мух…. Так, між нами – прірва.

Але я, не зважаючи на нього, та на здивованих Вольгфарда та Еллу роззулася… Я була щаслива.

Після сафарі гості поїхали додому, а Берхард запропонував мені перед вечерею поплавати в басейні – освіжитися після прогулянки. Виявляється у нього під будинком в підвалі був сучасний басейн. Оскільки під час сафарі ми так і не поговорили про ритуал, я очікувала вирішити це в басейні. Він дав мені новий суцільний купальник. Його тіло в плавках вражало. Я зрозуміла, чому мене так дратував майже весь сьогоднішній день - бо я хотіла побути з ним наодинці, а нам постійно хтось заважав. Вже ніби і прірва була не така велика… Коли я спустилася до басейну і якраз намагалася опуститися в воду, то побачила, що Берхард був голий… Бляха.... ну чому голий!!! Куди він подів свої плавки, в яких був на початку? Він так голий стрибнув у воду і поплив… Я не звикла просто так бачити голих чоловіків.. Знала, що у них в Нідерландах дуже розвинена ця культура натуризму та сприйняття тіла, але мені чесно було ніяково. . Я так розхвилювалась, що похитнулась на підлозі басейну і з звуком падаючого мішка шубовсьнулась у воду, піднявши кругом одні бризки, вся червона та зашарівша почала вигрібати.

Берхард швидко повернувся до бортика і віддихуючись, запитав:

- Софіє, що трапилось? - Я мовчала і спантеличено опускала очі. Зараз його достоїнства не було видно, але я знала, що він голий.

- Софіє, Ви ж не перший рік в Нідерландах та і Вам не 15 років, Ви ж бачили голих чоловіків, - здогадався, що зі мною трапилось Берхард, ледве стримуючи сміх. - Зі мною ще такого не траплялося - декілька разів, вже заливаючись сміхом згодом повторив він. - Я мовчала.

- Знаєте, як у нас кажуть, продовжив він. Дивитися можна, а витріщатися - ні. Тому можете трохи подивитися, - і він вискочив з води і став переді мною як на картинці. Я сиділа на бортику і його член був практично навпроти моїх очей, закрила руками очі і міцно міцно їх заплющила..

- Яка ви смішна, Софіє, Ви - доросла жінка, а реагуєте, як дитина. - Він далі сміявся і продовжував стояти навпроти мене. Для мене голий чоловік - це секс, це натяк на якісь відносини, а для нього, я так зрозуміла - просто звична справа, як сходити в магазин.

Він ще деякий час так постояв і промовив:

- Та подивіться вже, нічого страшного з вами не трапиться.

Я почала акуратно розводити руки і роздивлятися. Вигляд був дуже дивний - багато волосся і великий висячий член, тобто він не був ерогований, це сто відсотків, але він був досить великий та м’яко звисав собі донизу. Я до цього рідко бачила не ероговані члени, бо коли у мене були інтимні стосунки з чоловіками, то ті завжди були збуджені.

Моє тіло почало трусити. я з інтересом тепер дивилася на нього, а цікаво, який він, коли ерогований, а який він під час сексу? Так, я хотіла його. Але я не побачила в очах чоловіка ні долі інтересу до мене. Він через декілька секунд просто по дружньому сів поруч зі мною і нейтрально сказав:

- Подобається вам у мене?

- Так, дуже - відповіла я. Хотіла припасти до його губ, але не наважувалась. - То що з ритуалом? – натомість промовила.

- А.... ритуал… Давайте завтра з’їздимо в селище, де живуть місцеві жителі. Там у мене є один знайомий, якого і розпитаємо, а зараз лягайте спати.

І він пішов, залишивши мене саму біля басейну.

А дійсно, з чого я взяла, що я йому подобаюсь і що можу на щось розраховувати?

Я довго не могла заснути…. Він продовжує говорити до мене на ..ВИ..