Помічник
Хлопчик з пісочною чуприною вже другу годину вдивлявся в полотно, відчуваючи, як його запал малювати поволі гасне, мов сонце за вікном. У відчаї, схопивши пензель, аби позбурити його в куток кімнати, він завмер. На нього з підвіконня дивився розкосими оранжевими очима кіт, чиє густе хутро виблискувало бурштиново-коричневим.
— Це ж юхтовий колір! — ахнуло хлоп'я. — Він дуже рідкісний!
Обережно, щоб не сполохати гостя, він простягнув руку, на що той поблажливо дозволив погладити себе. Хлопець, мов заворожений, узяв пензель, що лише хвилину тому ризикував загубитися поміж інших картин. Ще трохи поспостерігавши за тим, як малий художник зосереджено малює його голову, кіт ліниво потягнувся і, вслід за сонцем, м'ячиком стрибнув у густі сутінки.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!