Ті, що служать - і ті, що ховаються.

Автор: Зіняк Олександр(Лис) Ті, що служать — і ті, що ховаються Він сидів у маршрутці. У руках — стертий рюкзак, під курткою — свіжа рана. Не фізична. Та, інша — яка дзвенить у тиші, коли всі вже відписались "Слава Україні" й пішли на каву. Поряд стоїть хлопець у білому худі з глянцевим обличчям і новенькою сумкою. В очах — лайки, але не совість. — Дякую за службу, — кинув, криво посміхаючись. — Я не для тебе служив, — відповів ветеран. І знову втупився у вікно. У калюжі відбивалося небо, якому байдуже, хто з них хто. --- Хтось повернувся з фронту — мовчки. З очима, які більше ніколи не стануть юними. А хтось досі переховується в Європі, записуючи ролики, що війна — це "політичний бізнес". Хтось сидить у бліндажі. А хтось — у кальянній. Хтось мовчить, бо бачив смерть. А хтось крич