Життя Єви

Єва прийшла в палату до нової пацієнтки, дівчині сказали, що її привезли зі зламаною ногою. Яке ж було здивування Єви, коли виявилося, що це Віка. 

- Привіт, Віка. Як ти зламала ногу?

- Ішла на підборах, упала й зламала свою ногу.

- А ти мамі з татом телефонувала, вони знають про те, що сталося?

- Так, телефонувала, завтра вони приїдуть до мене.

- Єва, звідки ви знаєте пацієнтку? - запитав хірург, який має робити операцію разом з інтерном.

- Це Чередніченко Вікторія Олександрівна, моя сестра.

Сестрі Єви наклали гіпс на ногу й призначили операцію через кілька днів.

Наступного дня приїхали Олександр Юрійович і Лариса Миколаївна. У Єви буде нічна зміна, тому вона з ними не зустрінеться. Але десь о першій годині дня дівчині зателефонував батько. Єва у цей час якраз читала книгу.

- Привіт,, Єва. Ти зараз сильно зайнята?

- Ні, не сильно.

- Можеш прийти в парк, який недалеко від лікарні, в якій лежить Віка?

- Можу, тільи якщо ти прийдеш сам.

- Добре, чекеатиму на тебе.

Єва зібралася й пішла на зупинку. Через годину дівчина сиділа на лавці разом з татом.

- Доню, як ти живеш? Чи все з  тобою добре?

- Все чудово, я працюю в тій лікарні, в якій Віка зараз лежить. 

- Я радий, що у тебе вийшло стати лікарем.

- Поки що я прохожу інтернатуру, але обов`язково стану хорошим лікарем. 

- А Лариса хотіла, щоб у тебе нічого не вийшло. Вона хотіла тебе заміж віддати за хлопця з сусіднього села, тому й наполягала, щоб ти в село їхала після закінчення університету.

- Вона хотіла віддати мене заміж ще після закінчення школи. але я зробила те, що я хотіла, тобто в медичний університет вступила. 

- Вона знала про твою мету стати хірургом і хотіла, щоб ти її не досягла.

- Якби не мій супротив, то у їй би вдалося .

- А як у тебе з особистим життям?

- Все добре. До речі, я знайшла родичів Лідії. Виявлється, що ми з моєю подругою Надею родички. Правда, ми не дуже близькі родички. Галина, біологічна мама Лідії, була тіткою мами Надійки.

Єва не хоче говорити з батьком про своє особисте життя. Вони ніколи не були по-справжньому близькі, як мають бути батько і донька. 

- Чому мама Ліди підкинула її на поріг будинку Леоніда і Ніни?

Єва розповіла батькові історію, яку почула від Павлини Євгенівни. 

- Як це жахливо. Коротке життя було у Ліди і нещасливе. А я зробив його ще гіршим. Коли вона стала моєю коханкою, то усі її засуджували, як і мене. 

- З одного боку Ліда знала, що ти одружений і сама винна в тому, що її люди засуджували. А з іншого вона потребувала любові, ти погодився з нею поділитися любов`ю і вона взяла її. Ніхто інший їй любові не давав. Але навіщо ти почав ходити наліво це питання до тебе.

- У  нас з Ларисою був важкий період в стосунках. Вона виховувала Віку й була зла, незадоволена, а я хотів відпочити душею, а Ліда мені це надала.

- Тату, ти міг ждопомогти Ларисі, тоді їй було б легше. А ти знайшов зручний для себеп вихід, який не робить тебе кращим.

- Знаю, тепер я усвідомлюю, що можна було по-іншому, що Ларисі потрібна була моє кохання, підтримка і допомога. Їй було важко, а я тоді цього не розумів. Зараз я це розумію, але минулого назад не повернеш.. Краще б ти народилася у мене й Лариси, тоді вона любила б тебе, адже Віку любить дуже сильно.

Через кілька хвилин Єва попрощалася з батьком і пішла на зупинку, вона приїхала додому.