Щоденник Кульбаби

​Це щоденник, знайдений на мокрій лавці осіннього парку. Щоденник невідомого філософа, міського містика, який вчить бачити священне у звичайному: молитву — у гудінні ліхтаря, проповідь — у кульбабі, що проросла крізь асфальт, і свободу — у танці поліетиленового пакета. Це запрошення зупинитися посеред міського хаосу і по-новому поглянути на світ, на себе і на тріщини в бетоні під ногами.