Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #філософія (403)

Відверто бути поганим героєм

Бути головним героєм навіть своєї новели дуже тяжко. Немає на кого покластися. Немає кого попросити про допомогу. Це все лиш ілюзія. Ти сам один. Маєш бути за всіх.

Забирають право на смерть.

***

Мені подобається

бути відвертим із собою.

Не брехати болю.

Його спокушати

І за собою манити.

Подобається моя тепер доля:

Відверто бути поганим героєм.

Душа вказує туди,

де втрата бринить.

Де я кожен день крізь дзеркало

розмовляю сам із собою

Жахливо прописаним діалогом.

Та я їх люблю,

як свою дитину.

Заколисану мертвою тишею.

Воно таке маленьке спить.

На себе дивлюсь крізь повіки.

Ще не знає,

Що грамофон лиш одну платівку має,

І Богам її слухати не набридає.

***

Коли крила згорають, усе, що тобі лишається — ходити ногами по землі. Тими самими ногами, які втопчуть усі сподівання, усе найкраще в ґрунт, які втопчуть ґрунт у ґрунт, які втопчуть життя в ґрунт, твоє й життя людини, яку ти не знаєш, яку ти не впізнаєш в інших людях і просто пройдеш повз, так і не дізнавшись, що губиш її в землі.

Усі ми з землі пішли й у землю підемо.

...

PrettyFungus

Кажуть, що небо плаче дощем

Кажуть, що небо плаче дощем,

я відчуваю той ніжний щем.

Правду говорять: сльози небес -

це зверху плачуть ті, хто вже щез.

Душі загиблих знають про біль,

що спричиняють люди собі.

Бачачи війни, вбивства, гріхи,

хочуть вернутись, нам помогти.

Птахом у небі звістку подать,

променем сонця шлях показать.

Сяйвом блакитним, чистим, святим

з серця прогнати відчай, мов дим.

Тільки не можуть цього зробить,

поки не схочуть люди впустить

світло у душі, в серце любов,

щоби зотліли грішність і зло.

Все, що зосталось - плакать дощем,

я відчуваю той ніжний щем.

Люди, побачте сльози небес -

це плачуть ті, хто досі не щез.

(лютий 2023 р.)

...

Роман Фещак

Хто ми для цього світу?

Хто ми для цього світу?

Орли чи голуби?

Хто ми для цього світу?

Сильні чи знедолені...

Гнилі і примітивні індивіди,

Що знущаючись із інших,

Підіймають свій авторитет,

Роблячи із себе «ліпших»...

Закуті нормами суспільства,

Зовсім ми не помічаємо,

Як через стандарти людства

Власні особистості втрачаємо.

...

Алі

Про зорю

Сталь небес прикрасив опік

Батога червоного крізь буваль вікна.

У зорі занадто короткий вік,

Але в ній сила ув'язнена.

Я по стежках своїх віршів

Раптом ступила за межу, де пітьма.

Там кола від Учора-мостів,

А зараз — крижана зима.

Роздмухують вітри хуртовину,

Рівна гладь, божевільна ціна...

Біс лукавий підклав соломину,

Затуляючи мене... Ще жива.

А мої сни... Зустріну там сніг?

Чи ніч одягне свій шовк?

Мені від сталі небес — сто доріг,

Від зорі — лише один. Обов'язок.

~2018~

...

Lexa T. Kuro

Крик душі

Кричать лише слабкі - не тілом, а душею,

бо гнів - це прояв лиш чиєїсь порожнечі.

Любов відкинута, приходить замість неї

самотність, що впивається ножами в плечі.

Кричать лиш ті, що відчувають перевагу:

дорослі, старші, вищі, дужчі чи начальство.

Вони нахабні, мають статус, силу й владу,

але згубили людяність - назвались панством.

Кричать також невпевнені у собі люди,

бо втратили повагу до самих же себе.

Вчиняють осуд, наклеп, змови й пересуди:

так компенсують - бавляться у Бога з неба.

Кричать ще ті, що розівчились розуміти:

себе, оточення і все кругом у світі.

Не знають чого хочуть, що в житті робити,

від безпорадності лютують, наче діти.

Усім крикливим точно треба допомога,

на жаль, вони її успішно відкидають.

Їм тягнеш руку, щиро просиш сил у Бога,

та ті надалі сліпо серце й дух вбивають.

Все компенсують злими криками на інших,

над змінами в житті не хочуть міркувати.

На жаль, таких чомусь у світі значно більше

і тільки меншість здатна коло розірвати.

(грудень 2022 р.)

...

Роман Фещак

філософія змін

треба все хороше терпіти так само, як і погане

все, що приходить зліва, пропускати – як і те, що справа

аби лиш не потрапити у залежність від когось – особливо від себе

найстрашніше з-поміж усіх слів – це "треба"

і мовчати – мовчати якомога більше, якомога довше

і робити лиш те, без чого не можна – а не лиш "хороше"

цей світ – особливо той, що всередині –

краще за будь-який інший відсутністю реготу,

відсутністю скреготів – та решти ознак зусиль:

все, що насправді ілюзія й зайвий пил

а про справжнє ліпше завше мовчати –

у суцільній тиші та передчутті свята

все, що було – суцільні примари, химери, дим...

те, що буде – поміж нерозтрачених перемін.

зі. життя не регулюється. воно все рівно станеться

так, як це й мало бути –

так, щоб ніколи не забути

про те, що ти долі бранець. чи хоча б, за бажання, її коханець:)

10.09.2021

...

мелхіседек

Груба лірика

Ні «вітаю», ні «прощавай» — груба лірика.

Хто я тобі? Повільний пульс чи туга?

Ти — моя «три ​​в одному» — душа, розуму критика,

Та кохання без рівноваги, як жива річка.

Я у нестямі — ти рядком на відстані...

Вісниця пристрасті, центр Всесвіту, бій мрій...

Я за тебе... А ти крапку в оповіданні, без істини...

Так, я — міраж твоїх правд, загублений серед зірок, твій двобій...

«Вітаю» — не можна, а «прощавай» — тонко ріже зап'ястя.

Не вільні бажання, самотність і моє виття... Пекло доль...

Розбив об стіну вчорашнє «боляче» — «на щастя»!

Ти зібрала уламки, вдихнула хмільне «дозволь»...

Надихнула прозою мій розум, серце й душу.

Вважав, неможливо... Адже твій іній на моїх площах...

Коло надії змістилося, легка недомовленість душить.

...Ішов би я повз, але помітив дощ на твоїх щоках...

~2018~

p.s. Відеокліп можна подивитися у вкладці «Буктрейлер».

...

Lexa T. Kuro
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
За лаштунками проєкту...Ія Лін & Ізумі Хо
25.06.2024
Збірка "За лаштунками..." поповнилось ще одним інтерв'ю. Сьогодні це Наталя Касінова (або ж на Арку ... Детальніше
29 медових років або як швидко опублікувати фінал історії!Петро Ковальчук
24.06.2024
У зв'язку з сьогоднішнім святом, я вирішив опублікувати фінал історії!! Автор випадково дізнався, що ... Детальніше
Перші кроки у жанрі трилер.Пан Д
24.06.2024
Вітаю вас шановні Аркушники та Аркушниці! Спробував, перший раз, себе у жанрі трилер. Та от замислив ... Детальніше
Вільний - фінал. Мій власний катарсис.Пан Д
24.06.2024
Дорогі Аркушники та Аркушниці, Вітаю вас на цьому захоплюючому етапі (для мене так точно) нашої літе ... Детальніше
Доповнення Ріна Бейкер
24.06.2024
Любі читачі, хто слідкує за оновленнями розділів «Руйнації», наполегливо рекомендую перечитати розді ... Детальніше
Меметика?!Мейлі Рейн
24.06.2024
Привіт, аркушики. Коли я читав книгу Егоїстичний Ген Річарда Докінза, мені стало дуже цікаво, коли в ... Детальніше
На Аркуші вже:
11471читачів
137227коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: