Були часи,були люди

Їх було багато, типу, в блотній хаті.

Хтось сидів, курив, а хтось робив патті.

Там були тіпи різної натури.

Хтось любив понти, а хтось жменю дурі.

Не трусили січку і гнилі базари,

так собі ходили гордо по вокзалі.

Хтось їх поважав, може, хтось боявся,

а дільничий з ними не пересікався.

І були одним, як то кажуть, цілим,

якщо на галімом старші підігріли.

В них були свої поняття моралі.

Сіли на корти та курнули шмалі.

І були приколи і базар в натурі,

за який тримались у цій субкультурі.

А якщо ставались якісь перепони, то йшли на східняк, як вори в законі.

Із кортів піднялись і по полкам склали, кому треба, чітко все обґрунтували.

Але у тій хаті вже закриті двері,

в кожного свої тепер субкачєлі.