Кохання і я
10052
Сьогодні не стане моєї любові,
Я помру і заберу її з собою.
Ця любов була зі мною вічно,
Прийшов час діяти категорично .
І я стою, десятий поверх.
Подивилася вперед, затомила подих,
Перед ді мною весить любов,
Ні, вона ширяє немов!
Я готова зробити шаг,
Але крик, шум чую в ушах.
То ти, моє кохання, біжиш,
Але ти мене вже не врятуєш.
І ось хапаєш мене за руку ти,
Все одно не зумієш мене втримати.
Я роблю той клятий шаг, і лечу,
Лечу, розумію, що за руку любовь я тримаю.
Сьогодні помруть кохання і я.
Разом знайдуть наші тіла.
Дивлюся на тебе, посміхаєшся даремно,
Я розлюблю тебе, напевно...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯