Кохання і я

10052
Публікація: 17.09.2025
Вірш
Завершено

Сьогодні не стане моєї любові,

Я помру і заберу її з собою.

Ця любов була зі мною вічно,

Прийшов час діяти категорично .

І я стою, десятий поверх.

Подивилася вперед, затомила подих,

Перед ді мною весить любов,

Ні, вона ширяє немов!

Я готова зробити шаг,

Але крик, шум чую в ушах.

То ти, моє кохання, біжиш,

Але ти мене вже не врятуєш.

І ось хапаєш мене за руку ти,

Все одно не зумієш мене втримати.

Я роблю той клятий шаг, і лечу,

Лечу, розумію, що за руку любовь я тримаю.

Сьогодні помруть кохання і я.

Разом знайдуть наші тіла.

Дивлюся на тебе, посміхаєшся даремно,

Я розлюблю тебе, напевно...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі