«Доллі»
10056
Моя люба Доллі,
усміхаєшся доволі. Ти смієшся ясніше, ніж сонце у полі,
ти у серці моїм поволі.
Моя люба Доллі — розмовами серце зігріває без упину,
уроки читає натхненно щогодини.
Рука змах робить, та стикається зі мною —
і погляд твій зливається зі мною.
І все навколо дихає весною,
я чую серце, що живе любов’ю новою.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯