За хмаринкою місяць
У дівчини на серці було тривожно, і раптово її огорнуло сильне бажання сну, хоч була ще зовсім рання година. Вимкнувши світло, вона вляглася під ковдру й пролежала так цілу годину, та сон так і не прийшов — думки не давали спокою.
Зрештою їй набридло марно лежати. Вона сіла на ліжку й глянула у віконце: за ним панувала темрява, а серед неба пливла чорна хмаринка, за якою то ховався, то знову з’являвся жовтий місяць. Катерині так сподобалося це видовище, що вона підвелася, взяла телефон і почала занотовувати рядки нового вірша про таке дивне й чарівне диво.
Ніч — це час несподіванок і відкриттів. Час краси, фантазії, поезії та мрій.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.