Міні-історії

Колись, дуже давно, у чарівній школі навчалися дві дівчини — Анжеліка та Віталіна. Вони були в різних класах, але це зовсім не заважало їм весело проводити час.

Вони гралися на кожній перерві, слухали однакову музику, навіть одного разу виступили разом. У їхньому житті було надто багато спільного.

Анжеліка була старшою — і за віком, і за класом. Та все ж вони завжди знаходили час одна для одної, навіть серед глибокої ночі.

Шкільні вечори дівчата любили більше за короткі перерви, які тривали лише десять хвилин. Увечері вони швидко виконували домашні завдання, а тоді бігли одна до одної й годинами розмовляли про все на світі.

А канікули... Телефон тоді майже не випускався з рук, а дзвінки тривали по дві години щодня. Так було — аж поки Анжеліка не закінчила школу.

У той момент щось змінилося: дзвінки стали коротшими, а потім і зовсім зникли. Їх замінили голосові повідомлення з докорами або сухе: «Я зайнята». А згодом не залишилося й цього. Настав час відпустити.

Минали роки. Та Анжеліка ніколи не забувала свою подругу. І ось сьогодні улюблена співачка дівчат випустила нову пісню. Коли Анжеліка увімкнула її, то, попри роки мовчання, одразу відчула: ця пісня — ніби про Віталіну.

У ту мить вона зрозуміла, що досі любить і сумує за своєю подругою Віталінкою.