Валєра і суккуба

Валєра нервував. Барига запізнювався вже на вісім хвилин. Нарешті, знайома фігура вийшла з-за рогу.

— Капєц ти довго! — Валєра дав баризі “краба”, таким чином “непомітно” і “непалівно” передаючи йому п’ятсот гривень.

— Та ну його нахуй! — відповів той на привітання. — Ці блядські маршрутки, це якась жопа. Написано, шо ходять раз в дванадцять минут, а я одній поцілував двері, то другу ждав майже сорок.

Погомонівши ше трохи про міський транспорт і його вкрай офігівших власників, хлопці розійшлися. На прощання барига дав Валєрі “краба” передавши зіплок з шишками.

— Валєрчик, ти тільки дивись там, бо це не шала, це патужний стафф. Новинка! Тобі другому її даю, бо ти, наче, з мозгами дружиш і ісполнять фігні не станеш…

— А хто був перший?

— Вчора, як тільки приїхала, до мене завалився Дем’ян, попросив трохи його розкумарить, бо в нього був бодуняра страшний. То він з двох банок блєдного зловив. Години чотири відлежувався, де верх, де низ одуплиться не міг.

— Нє, ну ти мене з Дємоном не рівняй! — сказав Валєра ображено. — В нього ж взагалі тормозів нема. Він же думає, шо якшо родом з Джанкоя, то має стопроцентний імунітєт. А то, що його напостой першим односять на кушетку полежать і тазік під неї ставлять, то вже таке…

Зайшовши в першу ж підворітню, Валєра негайно привідкрив пакетик. В ніс вдарив сильний аромат драпу. Настільки сильний, що навіть від одного запаху хлопчина трохи, як то кажуть “поплив”. Але взяв себе в руки, закрив пакетик, трохи помахав ним, аби вивітрилося. Потім поклав його до дірявої кишені куртки і дозволив провалитися в підкладку. І одразу після цього, в пристойному темпі почимчикував до АТБ поряд зі своїм домом. Взяв дволітрову колу, дві пачки морозива, пачку нагетсів, вершки і креветки. Хай там що він не думав про Дем’яна, але відлетіти з двох банок нової трави цілком реально, тому краще підстрахуватися якісними попусками. Одразу по поверненню додому нагетси полетіли на сковорідку. Поряд з ними на плиті стала каструлька зі спагетті. Цибулька і часничок порізалися дрібненько і зайняли своє місце на другій сковорідці.Незабаром до них приєднались креветки, а ще за пару хвилин і пастка з вершками. Ще через сім хвилин королівський обід був готовий і стояв на столі в тарілках з того самого бабусиного сервізу. Очевидно, бо все решта чекало своєї черги на помиття.

Валєра пішов на балкон. Там, на маленькому, спеціально для цього на барахолці купленому столику стояв його величність бульбулятор, зроблений власноруч з любов’ю і турботою. Звісно по-накурі. Але від того він не став гіршим. Хлопець відкрив зіплок. Неймовірний аромат наповнив балкон. Не шукаючи шреддера, Валєра просто відщипнув шматочкок від щільної і липкої від масел шишки, подрібнив його пальцями і напалив собі надзвичайно жирну, молочну банку. Його зіниці розширилися від одного лише погляду на цей скарб. Не гаючи ні секунди він опустив цю банку. Затримав подих. Подивився у вікно. Звідти було видно Дніпро. В променях вечірнього сонця він був прекрасний. Валєра видихнув. Він любив це відчуття. Коли свідомість вже почала змінюватися, але ці зміни мінорні, не впливають ще на поведінку, а тільки на сприйняття світу. Все навколо стає трохи контрастнішим. В такі моменти йому найбільше подобалось дивитись в дзеркало на свої очі. Розглядати структуру і форму райдужки, яка наче отримувала додаткову глибину і різкість. Але не сьогодні. Сьогодні був саме час для другої банки. І пальці вже самі кришили наступний шматочок у вручну зроблений з гіпсу ковпак, з виточеними по ободу скандинавськими рунами.

Друга банка була незгірш першої. І опускаючи її Валєра усвідомив, що йде вона дуже м’яко, горло не дере і по голові з-за рогу запиленим мішком не б’є. Нагрібає крепко, але поступово. Врахувавши всі ці нюанси, а особливо останній, Валєра прийняв усвідомлене рішення: Траву потрібно залишити на балконі, в шухляді столу, а себе треба перемістити в кімнату, до м’якого крісла, зручного дивана і двох мисок смачнючих ніштяків, які йому однозначно знадобляться. Якщо не зараз то за дві-три години точно.

А трава перла, як ніколи в житті. Бо як інакше пояснити, що на його зручному дивані сиділа якась напівгола дівка? А Валєра точно пам’ятав, що двері він зачиняв. І щоб вони відкривалися не чув. Та й дівка була не з тих, хто міг би нього прийти. Хоча б тому, що була Валєрі абсолютно незнайомою.

— Ну? І шо ти вилупився?

Манери, незнайомці, явно були незнайомі. Від цієї думки Валєра посміхнувся.

— Ти чого либу давиш? Давай сюди свій хуй!

Валєру не сказати, щоб знітило таке звертання. В поточному стані його мало чого могло знітити. Але терпіти таке ставлення до себе у власному домі…

— Ніхуя собі! Чуєш падруга, а ти не охуїла часом? Хуй тобі, а не цейво… хуй?

— Так, давай не вийобуйся. — дівчина піднялась і підійшла до Валєри впритул. — Роздягайся і витрахаю з тебе все, що в тебе є.

— Нє, так не годиться, — відповів хлопець думаючи, що ніяка баба не відбере в нього то, шо в нього є. Особливо незнайома і, особливо те, що лишилось в шухляді балконного столика. — Давай ти краще розкажи хто ти така і якого статевого хуя робиш в моїй хаті?

Дівчина подивилась на Валєру і пробурмотіла собі під ніс:

— Капєц, ну що за народ пішов?.. — а вголос додала — мене звати Алтісея. Я — суккуба, демон хіті, сексу і всього, що з цим пов’язано. А ти для мене, щось середнє між заправкою і закусночною, тому давай, знімай штани і трахни вже мене, нарешті!

Валєра з жалем подивився на “гостю”:

— Слухай, Альтуха, чи як там тебе. У мене для тебе цейво, погані новини. Я щойно прийняв неслабу дозу міцного седативу. І, як побічний ефект, мій м’язовий тонус значно погіршився. В цілому, якщо тобі прям так сильно треба конкретно я, то маю два варіанти: почекати годин десять, або їбись з цим сама, як хочеш. Допомагати тобі я не хочу і не буду, бо мені влом, а заважати тобі я теж не буду, з аналогічної причини.

— Мене звати Алтісея! І ще не було жодного чоловіка, в якого б не було стояка в моїй присутності.

— А-а-а-а! Тоді в мене для тебе ше одна хуйова новина: ти не така вже й неперевершена, як хочеш здаватися. — з цими словами Валєра стяг з себе штани, разом з трусами, демонструючи хуя, який був так само розслаблений, як і його хазяїн.

Алтісея заклякла від подиву. Таке в її житті і справді трапилось вперше. Раніше її аура суккуби і флюїди, що її тіло виділяло на постійній основі привертали до неї увагу всього, що було більше за кота і мало член. Неерегований пеніс був для неї такою ж диковинкою, як для Валєри носоріг. Ну, типу, він існує і навіть по тєліку показували, але вживу не видів.

Хлопець з певним садистичним задоволенням дивився на розгублену дівчину. Вона, вочевидь, була з тих, хто вважав чоловіків тваринами, які кидаються на першу-ліпшу жінку за першої ж нагоди. Абсолютно не соромлячись того, що він у сорочці і спущених штанях (в себе вдома, як-ніяк) Валєра пройшов до крісла і зручно в ньому вмостився.

— Так от, як я вже казав, варіантів у тебе два. Почекати, або спробувати підняти його власними силами. Враховуючи, що мене ще тільки починає нагрібати і далі буде тільки більше, цілком ймовірно, що другий варіант займе стільки ж часу, як і перший. Бо підняти то півбіди. А от втримати… Я вже колись пробував потрахатись під травою. Це такий зайоб, шо ну його нахуй.

Валєра, звісно, не міг не відзначити того, що від дівчини неможливо відвести погляд. Але було й декілька “але”. Перше — він не дуже любив любив брюнеток. Друге — він завжди вважав, що великі груди, то проблема. Ну типу і спина від них болить, і в руку не вміщаються. А якщо не просто великі, а як в цієї — десь розмір шостий, якщо не більше — то нічого, окрім співчуття, вони не викликали. Ну і третє — це незнайома людина в його квартирі. Ану, як він відвернеться, а вона щось вкраде? Той факт, що на дівчині окрім мотузочок, що заміняли ліфчик і трусики, панчох і каблів нічого не було, особливо такого, де можна було б приховати вкрадене, був витіснений з голови переживаннями за цілісність свого майна.

Алтісея, між іншим, теж відзначила, що хлопець не зводить з неї очей, але інтерпретувала це, як те, що її чари нарешті почали діяти і вирішила переходити до більш активних дій. Двома впевненими рухами вона розпустила зав’язки на спині і стегнах і, звабливо покачуючи стегнами пішла до Валєри. А бачачи, що той не зводить погляд з її грудей, відчула, що її впевненість у власній привабливості повертається в повному обсязі.

— Слухай, — Валєра примружився, — а це в тебе пластика? Чи якийсь спеціальний комплекс вправ?

Алтісея завмерла. Вона очікувала будь-чого. В тому числі і того, що хлопець спробує її зґвалтувати. Не те, щоб в звичайного чоловіка вистачило сил на наругу над суккубою, але спроби були. Але це питання вибило її з колії, в яку вона ледь встигла повернутися. А Валєра продовжив:

— Навряд, щоб вправи. Щоб груди такого розміру ось так трималися, простих вправ недостатньо. Треба ще й відповідним чином підкачувати оточуючі м’язи. Ну, вони й самі підкачаються. — відповіді він, вочевидь, не очікував, та й говорив вже більше сам до себе. — Та й форма тоді зміниться… мабуть. Виходить пластика. Але шрамів не видно. Значить дуже дорога пластика. А нахуя? — Валєра подивився дівчині в очі. — От нахуя? Воно ж має бути важко, незручно, з ліфчиком он проблеми. А спати як? Це ж ні на живіт нормально лягти, ні на спину.

Алтісея випала в прострацію. Їй знадобилася майже хвилина, щоб зрозуміти про що Валєра говорить. А зрозумівши вона випала в ще більшу прострацію. Це вперше на її пам’яті хтось розглядав її без бажання, як лабораторного пацюка. Втім, оґовтавшись, вона розлютилась:

— Ти взагалі знаєш, хто такі суккуби?

— Ну та, ти ж сказала, як там його… демон хіті, сексу і всього, що з цим пов’язано. Але цей, я не викликав проститутку — Валєра знову висадився. — І грошей в мене нема. Хоча я й не знав, що у ваших пройшов ребрендинг.

— Я НЕ ПРОСТИТУТКА! Я — ДЕМОН! — по Алтісеї пройшла хвиля трансформації. На голові виросли невеличкі, злегка закручені ріжки, з-за спини показались крила, з-за дупи — хвіст.

Валєра глибоко вдихнув і повільно видихнув. Протер очі. Роги, крила і хвіст нікуди не поділись.

— Так. Валерій! — звернувся він сам до себе. — Це нормально! Тебе просто пре. Кося просто забув уточнити, шо у Дем’яна, окрім передоза ше й глюки були. Але це не страшно. Це пройде. Тебе скоро попустить. От зараз ше макарох з креветками заточиш нормально так, і попустить вже через годинку. Головне нікуди з дому не ломитись. Бо ше в дурку загребуть.

— Я цілком і повністю реальна! — очі Алтісеї спалахнули від люті. В цьому вогні згоріли останні краплі її і без того не ангельського терпіння.

Вона зробила крок вперед штовхнула хлопця, який саме почав підійматися, ногою в груди. Після чого, не тягнучи кота за резину в довгий ящик, взяла член в руку і почала робити плавні рухи. поступово нарощуючи амплітуду, швидкість і силу стискання. І на відміну від Валєри, його член відреагував на ласку швидко. Дівчина посміхнулась дивлячись прогресуючу ерекцію і провела язиком по члену, від головки вниз і знову вверх.

Валєра сидів в шоці. Його галюцинація почала облизувати йому хуй, продовжуючи перебирати по ньому пальцями так, наче грала якусь складну мелодію на роялі. Язик обвивався навколо головки в пристрасному танці. Боячись поворухнутись, Валєра відчужено спостерігав, як його хуй зникає в роті рогато-крилато-хвостатого глюка. І коли дівчина підняла голову, зітхнув з полегшенням: все залишилось на місці.

Алтісея витлумачила це зітхання як стогін пристрасті і продовжила свою справу з ще більшою віддачею. Валєра вирішив, що навіть якщо це глюк, то треба все ж ставати ввічливим і гостинним. Тому він зібрав волосся дівчини, обережно, намагаючись не торкатись рогів, і став його притримувати. А ще секунд за десять, осмілівши більше, почав потроху рухати стегнами, допомагаючи їй. Алістея, відчувши нарешті повноцінну і свідому реакцію, взяла його в себе на максимум і трохи прикусила. Валєра натис їй на потилицю, змушуючи залишитись в такому положенні ще на декілька секунд і тихенько застогнавши відпустив.

Суккуба, усміхнувшись, піднялась і сіла на Валєру зверху, втопивши його обличчя між своїх великих у пружних грудей. Пройшло три секунди, п’ять, десять. Реакції, до якої Алтісея звикла не було. Натомість, хлопець доторкнувся до крила. Спочатку обережно, потім сміливіше. Помацав кістку, потер між пальцями перетинку. Намацав друге крило і несподівано потягнув її за обидва назад, вивільняючи своє обличчя і роблячи глибокий рвучкий вдих.

— Слухай, а ти тільки оцю косметику можеш додавати, чи й щось інше змінювати можеш? — Валєра з цікавістю орнітолога, що вивчає новий вид птахів подивився на дівчину. Той факт, що її стегна рухаються вперед-назад, а вагіна треться об його член він, наскільки це можливо, успішно ігнорував.

— Я, можу змінити все, — Алтісея провела нігтем по щоці хлопця, потім по шиї, до потилиці, обійняла його і прошепотіла прямо у вухо — що ти тільки захочеш.

— Тю, так з цього треба було починати! — Валєра ще раз огледів дівчину. — Значить так. Для початку — зменш цей інструмент жорстокої смертної кари через удушення. Принаймні до третього розміру, а краще до другого. А для завершення… мені подобаються руді. — признався Валєра, потупивши очі в груди, які на очах же зменшувались, приймаючи такий жаданий і зручний розмір — якраз в руку. — І зеленооких.

Коли хлопець підняв голову, на нього дивилась яскрава руда дівчина зі смарагдового кольору очима. Форма, структура і колір райдужки були настільки неймовірно ідеальними, що він забув про все. На ці очі хотілося дивитися вічність. Ну, або, принаймні, поки трава не попустить. Хоча, заради цих очей, Валєра був готовий до того, щоб його не попустило ніколи в житті.

Алтісея, відповідаючи на цей погляд не припиняла рухати стегнами. А член Валєри ставав щосекунди тільки міцнішим. Не відводячи очей, суккуба трохи піднялась і направила його всередину себе. Валєра взяв її за сідниці і злегка стис їх. Легкий стогін зірвався з вуст дівчини. Валєра стис її дупу сильніше і піднявся з крісла утримуючи її на собі в усіх сенсах. Дівчина обхопила його ногами, залишаючи дуже мало простору для руху, руками обвила його шию. І все це не відводячи погляду від очей одне одного.

Валєра почав рухатись. Спочатку повільно, поступово нарощуючи темп, він рухався з методичністю парового молота, вганяючи член все глибше, все сильніше. Алтісея стогнала. Вперше, за все її життя, чоловік зміг протриматися з нею на рівних довше п’яти хвилин. Її аура розросталась, вона давно вже покинула межі цієї квартири. Несамовита хіть розповсюджувалась в усі боки і єдине, що перешкодило оргії на весь будинок, це те, що була друга година робочого дня. Хоча дехто із сусідів і знайде потім частину своїх речей затраханими їхніми домашніми улюбленцями.

Раптом, несподівано для самого себе, Валєра розвернув дівчину спиною до себе. Не припиняючи трахати її, навіть не збившись з ритму. Алтісея вигнулась дугою, обхоплюючи його руками за шию. А він, зробивши два короткі кроки, поставив її колінами на бильце дивана. Однією рукою притримуюючи її за живіт, ближче до лона, другою провів їй по грудях, ледь стиснув пальцями невеликий твердий сосок. Суккуба, ледь стримуючись, щоб не закричати від задоволення, пересунула і другу його руку до грудей. Валєра злегка стис груди в долонях і з вуст Алтісеї зірвався ще один стогін. Тоді він трохи посилив хватку, провів язиком по її шиї і дівчина аж загарчала від задоволення.

Притиснувши її однією рукою до себе, наскільки дозволяли крила, Валєра переніс її на диван. Вільною рукою він знайшов невеличку подушку, підклав їй під стегна. Відпустив дівчину і вона впала лицем вниз, зтягуючи руками простирадло. Валєра замилувався ідеальними формами її плеч, спини і сідниць. Обережно, але міцно узяв її за стегна і почав нарощувати темп, заходячи все глибше, додатково рухаючи її дупою, для досягнення максимального задоволення. Алтісея вже кричала не стримуючись.

— Ще! Ще! Ще! О, всі демони, всіх світів, ще!

У відповідь на це, Валєра відпустив її, таку спокусливу, лінію стегон і схопив суккубу за крила, змушуючи її вигнутися під ним. Він рухався вже з такою силою і швидкістю, наче його ціллю було не трахнути, а вбити дівчину своїм членом. І він збирався досягти цієї мети за будь-яку ціну.

Алтісея вже не стогнала і навіть не кричала. Звук, який вона видавала, був більше схожим на гул трансформатора, якби той міг гудіти жіночим, до біса сексуальним голосом. Валєра, якого від активної фізкультури почала попускати трава, усвідомив, що трахає якусь незнайому дівчину без презерватива. І якщо про хвороби думати вже пізно, то про аліменти — саме час. В останню мить він витяг член з дівчини і, поклавши його у впадинку між сідниць, як гармату в лафет, потужно і багато вистрілив спермою їй на спину.

— Душ в дверях навпроти кімнати. — Валєра перекотився на спину, по-джентельменськи даючи дівчині можливість першою провести гігієнічні процедури.

— Ти що зробив? — такого перепаду температур в голосі хлопець не очікував.

Зараз, дівчина, яка щойно стогнала, як бас-гітара в руках віртуоза, могла своїми словами заморозити невеличке Чорне море. До дна. Проте, Валєра відповів їй спокійно і стримано:

— Трахнув тебе, як ти і просила. І судячи з того, як ти тут стогнала і вигиналась, тобі було дуже приємно.

— Ти кінчив не всередину!

— Ой, та не дякуй!

— Не дякувати? Не дякувати?! — Валєра трохи відсунувся від цієї припадочної, яка волала на нього не своїм голосом, втім, все так само лежачи голою дупою догори і навіть не ворушачи нічим, окрім голови. — Як я по-твоєму, я маю поглинути то все, якщо воно не в мені, а на моїй спині?

— А я їбу? Хочеш, я зберу тобі то в стаканчик, і ти його вип’єш?, Якшо тобі вже так всралося то “поглинути”?

Алтісея на секунду задумалась. З одного боку, вона недоотримала енергії, бо цей чоловік, з незрозумілих причин, мав емоційну включеність на рівні табуретки. І життєва енергія, яка “пройшла мимо”, їй конче необхідна. А з іншого… за іншого боку, нестача енергії все одно нікуди не дівалась.

— Так, давай. Тільки швиденько. — погодилась зрештою суккуба.

З думками про те, що в кожного свої фетиші, Валєра сходив на кухню, знайшов там більш-менш чисту ємність, якою виявилось блюдце, зачепив по дорозі якусь візитівку і повернувся.

— Ти ж казав стаканчик?

— Не вийобуйся, більше нічого чистого нема. Я не чекав гостей з такими ем… специфічними гастрономічними преференціями.

Швидко, але ретельно зібравши все, що було в дівчини на спині, Валєра віддав їй блюдце. А потім вийшов на балкон. Поглянув на Дніпро, на набережну, яка вже світилась вечірніми ліхтарями… Насипав собі нову банку. Напалив. Подивився на дим, що клубився містичним туманом за стінкою пляшки. Опустив її. Затримав дихання. Видихнув. Посміхнувся. Зайшов в порожню кімнату. Подивився на зім’яте простирадло. На блюдце, на якому лежала візитівка з вологим краєм. Взяв телефон:

— Кося, доров! Ага, шикарна трава. Я б ще взяв. Грамів десять. Нє, не жартую. О, в мене тут таке було… Завалюйся завтра, я тобі розкажу таку історію, з якою тріпи Дємона і поряд не стояли. Принаймні тому, що у мене є докази… — він підняв з підлоги мотузочки в яких досить просто можна було б вгадати ліфчик шостого, якщо не більше розміру.