Це (частина 1)

ЦЕ (частина 1)

Синій Бог був створений у незапам’ятні часи. Призначенням цієї статуетки — а Синій Бог був саме статуеткою — було попереджати про небезпеку. Синій Бог гостро відчував зло.

Перчатки були створені пізніше. Призначенням Перчаток — спочатку їх було дві — було боротися зі злом. Перемагати зло. Знищувати.

Перчатки бачили багатьох господарів. І щоразу їх використовували з однаковою метою. І дедалі більше зла пізнавали вони. І чим більше стикалися вони зі злом, тим більше зло проникало в саму їхню сутність. Доки Перчатки самі не стали злом, опанованим жагою знищення. Доки вони не почали впливати на своїх господарів.

Це призвело до страшних наслідків.

Тоді Перчатки були розділені, в надії повернути над ними контроль. Але це не допомогло. Перчатки прагнули одна до одної, а їхні господарі перетворювалися на чудовиськ.

Коли було порушено питання про знищення Перчаток, було вже пізно. Вони не давали себе знищити.

Зрештою одна з Перчаток була віддана Хранителям, а друга кудись зникла разом зі своїм переродженим і спотвореним господарем.

Але обидві Перчатки все ще існують.

І Синій Бог їх відчуває.

Перероджений заходив у місто. Він знав, що Синій Бог сповістить про його прихід, але це його не хвилювало. Коли Перероджений залишить це місто, в ньому вже нікого не буде в живих.

Перчатка передчувала нові смерті. Вони давали їй нові сили, а разом з нею — її господареві. Хоча насправді тепер Перероджений належав їй, а не вона йому.

У Перчатки не було душі, та й не могло бути, а у Переродженого душі вже не було. Навіщо він прийшов у це місто? Перчатка прагнула стерти Синього Бога на порох, і це стало бажанням господаря Перчатки. Синій Бог був тут, у цьому місті. Цього було достатньо. Достатньо для того, щоб усе місто було приречене.

Перероджений стояв на бруківці й розглядав місто, яке він зітре з лиця землі. Він не квапився. Йому не було чого поспішати. Все, що мало статися, станеться. Ніхто не був здатен йому завадити.

— Я знаю, навіщо ти прийшов, — сказав старий, що вийшов йому назустріч.

Перероджений і так знав, навіщо він сюди прийшов, тому проігнорував слова старого.

— Але ти прийшов марно, — продовжував той.

Перероджений міг би змусити старого припинити верзти нісенітниці. Але навіщо? До чого зайві зусилля, якщо незабаром усе скінчиться? Він прихлопне всіх комашок разом — який сенс цілитися в одну?

— Ти вже запізнився, — гнув своє старий.

Хто тут запізнився, так це дідуган, що стояв перед ним і не розумів, що вже мертвий.

— Ти думаєш, я вже мертвий? — запитав старий. Він був одягнений у цей безглуздий одяг з капюшоном, що видавав у ньому приналежність чи то до Ордену, чи то до Культу — це мирське лайно давно перестало цікавити Переродженого. Усі вони були слабаками. Або невдахами. Зараз Перероджений вловлював коливання якихось сил, однак вони не були спрямовані проти нього і не становили жодної загрози.

— Але насправді мене тут немає. І немає тут того, що ти шукаєш. Ти запізнився.

Перероджений не любив, коли повторюються. І не любив маразматичних старих. Тому старий бовдур усе-таки удостоївся його вбивчого погляду.

Кістки старого почали ламатися, плоть — розриватися, і кров уже мала просочити його одяг.

Замість цього старий розсміявся і зник.

Що?

Перероджений стояв у порожньому місті. Тут не було Синього Бога, тут не було нічого і нікого.

Перероджений чув був про те, що якийсь чи то Орден, чи то Культ навчився керувати реальністю, але завжди вважав це маячнею. Але просто зараз, на його очах, ціле місто перейшло в іншу реальність. Це сталося щойно, коли Синій Бог був практично в нього в руках. Упустив.

Перчатка з силою стиснулася. М'язи та вени Переродженого роздулися, на його демонічному обличчі з'явився абсолютно звірячий оскал. Лють розпирала його. Він страшно загарчав, і його гіпертрофовані м'язи напружилися ще більше. Перероджений був у нестямі. Напруга ставала нестерпною, кров закипала. Тіло Переродженого почало деформуватися, могутні м'язи розривали зв'язки і відривали сухожилля. Емоції Переродженого, багаторазово посилені розчаруванням і люттю Перчатки, набули фізичного втілення. Перероджений повалився на бруківку, коли його серце вибухнуло.

Лють зруйнувала Переродженого.

[02.09 - 03.09.2016]

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.