Старі будинки для солдат і спогадів

»Автор: Зіняк Олександр 🦊 Старі будинки для солдат і спогадів. Старі будинки стоять у селі, мов мовчазні старці, Їхні вікна — очі, що бачили століття. Двері скриплять спогадами, як старі книжки, А стіни пам’ятають кожен крок, кожне слово. Будинки різні, У одному будинку — дах трохи прогнувся, Але під ним сплять солдати, мов діти. Тут колись сміх лунав від ранку до вечора, А тепер — шепіт кулеметів у думках і гул шахедів над дахами. Другий будинок — з потрісканою цеглою, Його печі давно не топили, але ще пахне димом. Тут стояли столи родинні, а тепер на столах карти, І свічки горять не для свят, а для спокою ночі. Третій будинок — з обдертими шпалерами, Вікна заколотили, та через щілини сонце заглядає. Солдат, що тут живе, бачить привиди минулого: Дитячі голоси, кроки старого господаря,