🛰 Відкрито прийом робіт на конкурс “Український Hi-Tech”! 🛰

Електронні книги / #війна (293)

Лист діду

Ти не повіриш, дід,

Твоя онука теж побачила війну.

У двадцять першому столітті,

Криваву, підлу і страшну.

Лунають постріли,

Вмирають діти,

Вночі сирени

Не припиняють дико вити.

А ворог, дід,

Ти перевернешся в гробу,

Солдат російський,

Прикинь? І все це пекло наяву!

Ти виганяв фашистів

У 45-му із рідної землі,

Здивуєшся, воюємо

З рашистами сьогодні ми.

А далі… можеш матюкатися,

Я зараз це стерплю,

Ти ж знаєш,

Я тебе завжди любила і люблю!

Летять ракети з Білорусії,

Прикинь, який маразм.

Ти міг подумати?

На жаль, життя підкинуло гіркий сарказм!

То все нічого, що півдня з дітьми

У погребі сиджу,

Але я усвідомила,

Як Україну рідненьку люблю!

Ми, українці, маєм мрію,

Величезну, унікальну,

Це не літак вантажний, ні,

У серці таїну ховаємо сакральну!

Країна має те, що не вмирає:

МІЦЬ, СИЛУ, РОЗУМ

І ЗГУРТОВАНІСТЬ -

Це дуже надихає!

Коли війна скінчиться,

Вірю, день такий настане,

Най ворог нас боїться –

Велика нація, як фенікс,

З попелу постане!

01.03.2022

...

Ксенія Демиденко

***

Чи чути вже тишу? Чи досі гуркоче?

Чи вітер несе нічний чорний дим?

А може у вільному світі шепоче,

Яке життя може бути гірким?

Чи видно світанок? Чи цегляні стіни?

Холодна лють сліз, болить в глибині.

А може так страшно, душа у руїні,

Маленьке серденько – уламки одні?

Вустами без крові торкнутись не можу,

Зігріти хоч раз, коли ще не спиш.

Тебе я мовчанням вічним тривожу,

І ти, сонце ясне, в тривозі мовчиш...

Чи ти відчуваєш? Я тут, моя пташко!

Я вже на плечі, і ніччю, і днем.

Я знаю, синочку, без мами так тяжко

Нас роз'єднали ворожим вогнем.

...

Леся Яцута

2014

Він перевершив сатану

Коли почав страшну війну.

Та кров є і на тих руках,

Що хату звели на краю безодні,

Заплуталися у роках

Їх погляди порожні і холодні.

Всі ті, хто вірить сліпо і бездумно

У пропаганду створену безумно

Відкриють очі, опинившись в порожнечі,

Та вже не спинять вони тої кровотечі.

А, може, вже й ніколи не прозріють

І за примарні цінності зітліють.

Імперії, війни і зла раби,

Отримаєте цинкові гроби!

За те, що «трохи заблукали»

Кордони ж бо іще не відміняли.

За те що смерть на нашу землю несете.

Самі не знаєте, за що ви тут мрете.

Та ви не вб’єте те, що незнищенне!

Свобода для росії незбагненна.

Ми встанемо всі, як один

В пітьмі найважчих цих годин

За синє небо і за жовте поле,

Квітучий степ і неосяжне море.

За вибір, справедливість і свободу,

За тиші не гнітючу прохолоду.

Життя за мир страшна ціна.

Але ж чия у тім вина?..

...

Moonrise Darkness

Давай не будем про війну?

...давай не будем про війну? Хоча б на мить, давай про мирне.

Війна пройде, сніги зійдуть, але пожити всі не встигнуть.

Тому давай на мить про нас. Про те, що варто саме зараз:

Про сотні слів у пустоту, які злетіли поміж хмари.

Про те, як я тебе люблю. Про те, як ми були щасливі.

Про те, як в темноті доріг над нами розмовляли зливи.

Про те, як сонце на щоках малює плями золотими.

По те, як рідні тихо сплять. Про сміх маленької дитини.

Про зморшки на лиці батьків, які із часом лиш старіють.

Про запах осені, весни. Про спогади, котрі нас гріють.

Про те, як клини журавлів весною мчать у рідні гнізда.

Про те, як ми колись плели собі шипшинові намиста.

Про те, як ми були тоді, такі наївні та мрійливі.

І в цій наївності жили усміхнені, й тому вродливі.

Про те, як йшли на Новий рік, дивитися в ночі салюти.

Про те, як байдуже було, який сьогодні курс валюти.

Про те, як час біг поміж рук, і як здавалося — все вдасться.

Про те, як ми не знали сліз, і думали, що знали щастя.

А зараз...все це вже пройшло. Не знаєм щастя, знаєм сльози.

Вмирають люди. Марять дні. Весна відрізала нам коси.

Спалила нас і весь наш дім. Розтанули з снігами мрії...

Давай не будем війну? Давай, втримаємо надію?

...

Юлія Богута

Думаєш, це так легко?

...думаєш, це так легко? Встати під звуки сирени,

Швидко вдягнути сина, бігти із ним в укриття.

Мовчки чекати відбою, мовчки всміхатись дитині,

Поки над небом ракети знов відбирають життя.

Думаєш, це так легко? Спати по дві години,

В голос співати про тишу, поки системи кричать.

Нагло брехати у вічі, кожної божої днини,

Що вже терпіти трохи, доки долоні тремтять?

Думаєш, це так легко? Бігти в аптеку по ліки,

Поки тривога затихла, знаючи — відлік іде.

Потім дивитись між хмари, наче якась каліка.

Та із завмерлим серцем чути, як небо гуде.

Думаєш, це так легко? Легко лише на папері.

Легко лише у статистиці, де ти лишень число.

Жити війною ж — знесилює. Наче стаєш химерою.

Наче стаєш лише привидом, що проникає крізь тло.

...

Юлія Богута
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🛰 Відкрито прийом робіт на конкурс “Український Hi-Tech”! 🛰
13.08.2022

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Вже зачекались? Вирішили, що дарма проектували наше техногенне майбутнє? Ніт!
Сторінка конкурсу “Український Hi-Tech” вже запущена! ✊🇺🇦
А це означає, що ви вже можете надсилати нам свої фантастичні історії про майбутнє України! 💙💛

... Детальніше
Блоги
Відьмина служба підтримки. ПродаЮлія Богута
18.08.2022
https://arkush.net/book/2976/1 Додала ще один розділ до "Відьминої служби підтримки". Приємного проч ... Детальніше
Ще трохи іллюстраційЗлата Соловей
18.08.2022
Продовжується переклад "Уламків" , тому хочу поділитися іллюстрацією до сцени з роману ^^ "Вона була ... Детальніше
Дівчинка готова йти слідом за нечистюЄвген Палашинський
18.08.2022
Вітаю. Новий розділ, нові відкриття. Сподіваюсь сподобається.. Легенда про Скелета Фрагмент для озна ... Детальніше
Те, що надихаєОлександра Буревій
17.08.2022
Чи є у вас такі книги чи фільми, що пробуджують вашу сплячу музу? Що ви робите з цим натхненням, поч ... Детальніше
Нарешті "кібервідьмак"!М. М. Безрук
17.08.2022
До вашої уваги перша частина "Відьмака великого міста": "Довгий бій". Анотація Ґрегам — представник ... Детальніше
Ще раз про обкладинкиІрина Ярошенко
11.08.2022
Привіт! Я тут проглядаю сторінки з книгами, часто у пошуках того, що б почитати (хоча маю багато у б ... Детальніше
На Аркуші вже:
3643читачів
17926коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: