Чайнатур по всім чакрам
(за мотивами "З країни рижу і опію", Софії Яблонської)
***
Анотація: “Ретрит “Місця сили Китаю” запрошує до пізнання внутрішньої себе за допомогою ритмів вражаючих місць сили! Тільки дівчата! Наш сертифікований коуч допоможе пробудити вашу жіночність, відповість на всі запити та побажання. Готелі п’ять зірок, без нічних переїздів, кожній учасниці килимок для йоги в подарунок!”
Коли розміщувала цю об’яву — то й уявити не могла, чим це все обернеться. Нахіба мене понесло в тургіди…
***
Запис 0
Зустріла всіх в аеропорту, сіли в потяг без затримки: враховуючи, що це китайський потяг — він запізнився якраз на ті дві години, які необхідні були Тайях, щоб попрощатися по телефону з черговим “це не мій бойфренд, це мій дуже-дуже гарний друг” і згадати, коло якого виходу я її вже чекаю, нервово гризучи нігті.
Зіна спитала, чи не можу я придбати квиток для її Іпполіта. Пожартувала, що йому було б веселіше їхати у неї на колінах, на що дівчина несподівано посміхнулася і погодилася. От і добре, а то вона з самої нашої зустрічі в Берліні була якась похмура. Не моя справа, звичайно, але якщо дівчина возить з собою через півсвіту іграшкового плюшевого ведмедика розміром з двохрічку — їй точно потрібен позитив і обіймашки!
Софія прибула на місце зустрічі за п’ятнадцять хвилин, та ще й сама зорієнтувалася у ханойському аеропорті, моє ж ти сонечко! Думаю, з її позитивним ставленням до життя і легким характером буде найлегше. Скаржилася, що місцевих складно фотографувати, хоча у блогерів бачила, як азіати аж лізуть у кадр, щоб з ними сфотографувалися білі дівчата. На що я лише розвела руками. Може вони лякалися її ретрофотоапарата? Артефакт минулого століття, їй-богу.
**"
Запис 13
Руки досі тремтять, як згадаю. Поверталися з вечірньої медитації — майданчик над річкою, з видом на гори і долину, яка краса неймовірна! — йшли вузькими вуличками, аж тут мене по плечі стукнув камінь. Боляче було, мати рідна! Дивлюся — а то місцеві збилися в якусь не надто френдлі зграю. Наче ж не фавели, як так може бути?
Та не встигла я зойкнути — аж бачу, дівчата зупинилися і розвернулися у бік нападників. Хотіла скрикнути “біжимо”, та мову відібрало з переляку: оце так сором, а не гід! Та що бачу: у Софії та Зіни по револьверу, Тайах — аристократична, витончена Тайах — крутить в пальцях ніж-метелик. Де, ну де, скажіть мені чесно, вони їх ховали? У сумочці для змінного одягу і килимка? У спортивних ліфчиках?
Не встигла я зрадіти, що моє жіноче тріо косплеєрів кей-поп мисливиць на демонів своєю потужною бойовою харизмою відігнало місцевих маргіналів за Суецький канал — аж бачу: поліція! Вже уявила, як тане бюджет на форс-мажори — а ще навіть не середина дороги; як нам усім анулюють візи і дають копняка під зад…
“Офіцери, ви нас врятували! Ви такі мужні!”
“Хто ж захистить нас, ніжних принцес, як не відважні поліцейські? Дякую-дякую вам щиро!”
П'ять хвилин співу осанни (плюс зібрані з усього загону номери ВіЧату — не уявляю, що Зіна буде з ними робити, коли вона ні літери не розуміє китайською…хоча заради такої рокової кралі китайці вивчать англійську аж бігом) — і нас з усією поштивістю супроводжують у готель.
А слонів — револьвери і все таке, — наче ніхто й в очі не бачив. Містика якась. Чи це наша медитація їхню харизму так прокачала?
***
Запис 54
Я щось казала про те, як з Софією не мало бути жодних проблем? А можна трохи відмотати час назад, будь ласочка!
Треба в умови наступного туру прописати червоними літерами “Усиновлення дітей, собак, ящірок, прибульців з Нібіру, каміння з бруківки та листочків з дерева — суворо заборонено!”.
Каже, що за всіх буде платити сама. І за пса (Китай — дуже оригінальне ім’я, приблизно як Зінін Іпполіт), і за двох дітей. Хоча з ними погодилася поділитися номером Тайях — чимось їй дівчинка в серце запала.
Натомість Зіна — нарцисичний тип, ох і клопоту з її надлишком енергії інь, жодна акупунктура не допомагає! — під вечір принесла запаковані у судочки наїдки для всіх. Ковбаски. З місцевого ну дуже автентичного ресторану. Так, ті самі, з зображенням білого песика з чорними плямами. Прихильники Біма отримали б інфаркт, я ж витратила близько години, доки довела, що по секрету, як гід, знаю, що у обох моїх супутниць алергія на собаче м'ясо. Не питайте, як: це той кейс брехні, яким я буду ділитися з зеленими джунами в глибокій старості.
А попереду ще половина туру… Де там моя заначка опіуму від старого Кво?
***
Відгуки з закритого форуму працівників туризму:
Сонечко: у вас вони хоча б піраміди не грабували, пощастило! Наступного разу для уникнення проблем з бандами відразу стріляйте в ноги. Свисток — фігня. А ще краще — не доводьте до появи поліцаїв, бо хабарі беруть більші за грабіжників. До речі, а куди все ж ваші дівчата ховали револьвери?
Віола35: так ось хто забронював мої улюблені готелі на цей сезон! Ну я тобі влаштую ще ретрит, зміюка!
Мачомен: ці дівчачі тури — повний відстій. Йога-шмога, тіки для інстаграму повипендрюватися!
Просто_Зіна: @Мачомен, милий, а чи не ти мене так сильно розчарував своїм нефритовим стрижнем третього липня у готелі “Байю”? Дівчата, не рекомендую, там і на дві зірочки не буде ;)
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!