Слово, що тримає.

Іноді думаю, що все це дарма,

Сумніви душать, тривога одна.

Хочеться кинути, втекти від усього,

Та серце натякає: "Надія ще є - вона не згасає".

Стус теж вагався, та йшов крізь біду,

Не зламався у таборі, в темнім льоду.

Його рядки то є приклад і сила,

Що навіть в темноті його світ не згасила.

Я дивлюсь на нього й беру собі знак:

Борись до кінця, не роби крок назад.

Хай сумніви рвуть, хай терзає печаль,

Але в слові є правда, а в правді є сталь.