Зустріч наосліп

Різновікова спільнота за столом відчувала себе дуже впевнено, не дивлячись на те, що на їх очах були чорні пов’язки.

Три жінки і три чоловіки сиділи напроти одне одного в зручних кріслах з високими спинками в очікуванні початку реаліті-шоу. На столі перед кожним лежали папірці та олівці. І ще, вище голів присутніх на високих спинках крісел були вказані номери, від одного до шостого. Посередині столу була встановлена невелика різдвяна ялинка, на якій мерехтіла гірлянда. Єдина локація, яка нагадувала: скоро Різдво!

Таємничу атмосферу кімнати без вікон додавало скупе штучне освітлення по кутках. В одному із кутів стояла операторське обладнання, а молодий худий та високий оператор із навушниками, як у пілотів, чекав на знак «Старт».

Катруся продивилася сценарій у телефоні, кивнула головою оператору та увімкнула мікрофон:

- Добрий вечір, пані та панове, - привіталася вона голосом конферансьє.

Та це і не дивно, дівчина два роки працює менеджером в івент-агентстві, де придумує розважальну програму і проводить заходи.

З вашої згоди ми сьогодні проводимо реаліті-шоу-експеримент, - продовжила дівчина, - нагадую, що весь прибуток від переглядів в Ютубі нашого відео буде відправлено в сиротинець.

- Давайте я нагадаю умови шоу, - сказала Катруся після паузи, яка утворилася після слова «сиротинець».

З самого початку формування різдвяної програми, вона знала, що хоче об’єднати розважальне із корисним, тому і запропонувала своїй команді таким чином розпорядитися прибутком.

- За столом – шестеро, - нагадала івент-менеджерка присутнім правила гри, - три жінки і три чоловіка. Наша мета: створення пар. Ну, - усміхнулася вона, - хоча б однієї пари. Кожен із вас буде мати можливість презентувати себе: назвати свій номер, ім’я, фах, хобі, мету. Кому сподобається голос і промова, може інші критерії, ви пишете на папірці номер своєї симпатії. У кожного може бути до трьох симпатій за гру, але в кінці треба зробити єдиний вибір.

І так, це вибір наосліп. Це і є наш експеримент.

- Скажіть, будь ласка, - відгукнулася першою найстарша в жіночій команді, - а як із закритими очима можна писати цифри? – вона чітко задавала питання не агресивно, але відчувалася її посада керівника. Чоловік приблизно такого ж віку, який сидів напроти її і якого Катерина намітила для пари цій керівниці та і номер її не дарма перший, підняв брова і почав нервово жувати внутрішню частину щоки.

- Якщо треба буде допомога, ви підніміть руку і до вас підійде моя асистентка, Тоня, - заспокоїла жінку Катруся.

Вона подивилася на молоду дівчину із короткою стрижкою піксі, це коли кінчики волосся стирчать хаотично, але при цьому виглядають стильно. Асистентка показала менеджерці пальцями «готовність» і прибрала телефон в кишеню, який весь час до цього гортала.

- Прошу презентувати себе першому номеру, - нарешті розпочала гру Катруся.

«Керівниця», як назвала її ведуча, була в категорії «п’ятдесят плюс», хоча виглядало приголомшливо (про таких кажуть: породиста), вирівняла спину, поправила під чорною пов’язкою хвилясте світле волосся і почала:

- Номер один, - чітко, але тихо сказала жінка, - мене звуть Оксана, я працюю у фінансовій сфері. Хобі – гірські лижі, - вона задумалася і додала, - мета. Хм. Моя мета – відкрити бізнес в Буковелі.

Жінка закінчила свій спіч і відкинулася на спинку крісла.

Катруся уважно дивилася на чоловіка із тієї ж вікової категорії, але його папір був пустим. А ось чоловік із молодшої категорії «тридцять плюс» без допомоги асистентки, нацарапав олівцем у своєму папірцю цифру один.

Менеджерка здивувалася, але ще ж не кінець гри, може пані з його категорії його теж зацікавить.

- Будь ласка, другий номер, - продовжила шоу Катруся.

Жіночка в категорії «сорок плюс» поправила комірець кофтинки, поклала долоні на стіл і почала:

- Моє ім’я Світлана. Я няня-гувернантка. Хобі – вирощування квітів, - сказала жіночка тремтячим голосом і зашарілася, наче її хобі якесь другосортне. – А моя мета – мир у всьому світі, - сказала вона і теж відкинулася на кріслі.

Останнє речення няні-гувернантки нагадало Катрусі конкурс красоти, де кожна дівчина викрикувала цю фразу в мікрофон.

- Дякую, Світлана, - сказала менеджерка і подивилася на аркуші біля чоловіків. Другий номер не позначив ніхто. Отакої, нікому із цих чоловіків не цікава домашня затишна жінка.

- Будь ласка, наступна учасниця, - вела шоу івент-менеджер.

У віковій категорії «тридцять плюс» була гарненька брюнетка із довгим волоссям. Хоча, на думку Катрусі, більше ніж на двадцять пять ця пані не виглядала. Вона не хвилювалася, як попередня спікер і при своїй презентації залишалася у розслабонській позі, розвалившись на кріслі.

- Мій номер третій, - прозвучав її дзвінкий бешкетний голос, - моє імя Карина. Працюю помічником керівника офісу. Хобі – подорожі. Моя мета – облітати усі країни світу.

Катруся уважно дивилася на чоловічу сторону і дивувалася. Самий старший з них підняв руку, до нього підійшла асистентка, він сказав їй одне слово на вухо і після цього на його аркуші з’явилося число «три».

І що у нас виходить, зробила проміжні підсумки івент-менеджерка. Самий старший вибрав саму молодшу, середній – нікого, молодший – саму старшу. І нічого тут не подієш. Вік навмисно не висвічували, щоб не було обмежень у виборі. Усі її прогнози щодо створення пар зруйновані. Але ж ще і не фінал. Тож, не треба робити швидких підсумків.

- Гаразд, - перервала свої думки Катруся, - починаємо другий раунд. Тепер чоловіки себе презентують, а дівчата обирають. Не забуваємо ставити на папері число учасника, який сподобався. Пари, які співпадають, отримують квитки до кінотеатру у віп-зал, де оплачене шампанське і десерт.

Учасники усміхнулися на почутий приз.

- Будь ласка, номер чотири, - звернулася ведуча до самого старшого чоловіка.

Без хвилювань, він злегка погойдувався на кріслі, склавши ногу на ногу:

- Моє імя Андрій, - вимовив він зовсім не старим голосом. Катруся, навіть, для перевірки відчуття, закрила очі. Тембр, впевненість – все вказувало на людину, яка знає собі ціну. Ось тільки по голосу не можна було розпізнати його вік.

- Я приватний підприємець. Моє хобі – подорожі. Мета – створення родини. Все. – закінчив свою презентацію Андрій.

Катруся подивилася на жіночі паперці і тільки у Карини стояла цифра «чотири». Ведуча аж розхвилювалася – вже є перша пара! Але вони із зовсім різних вікових категорій. Ні-ні. Підсумки передчасні, бо коли вони знімуть з очей пов’язки і побачуть свій вибір, то можуть відмовитися. А в чому експеримент? Сама собі проговорювала дівчина. А в тому, що завжди в житті обирають очі, а сьогодні – інтуїція. А далі – як піде.

- Номер пять, - скомандувала івент-менеджерка і чоловік із вікової категорії «сорок плюс» склав театрально на стіл схрещені долоні. Доглянуті руки, нігті поліровані, усі манери якісь не чоловічі.

- Мене звуть Антон. Я стиліст, - протягував манерно на голосних чоловік, - Моє хобі – фестивалі моди. Моя мета – бути відомим на весь світ стилістом, - він прибрав зі столу руки і розвалився у кріслі.

Няня-гувернантка вивела на своєму папірці цифру «п’ять». Дві інших пані не поворухнулися.

- І номер шість, будь ласка, - піднесено оголосила Катруся останнього учасника реаліті-шоу.

Самий молодший із чоловіків «тридцять плюс» був високим, спортивного типу і на відміну від своїх суперників, був одягнений не в діловий костюм, а в джинси.

- Мене звуть Олег. Я спортсмен. Професійний, - чітко промовляв чоловік, - Моє хобі – спорт. Моя мета – стати олімпійським чемпіоном.

Поки звучав голос Олега, Оксана, сама старша із жінок, не дочекавшись завершення його презентації, написала на своєму аркуші – «шість».

Катруся від здивування аж розтулила рота. Оце так несеться тут, у них. Мільйонний перегляд реаліті-шоу забезпечений. Зраділа організаторка заздалегідь.

- А зараз ми дізнаємося пари, які у нас склалися, - дзвінко, наче фанфари зазвучали, вигукнула менеджерка івентів, - Карина та Андрій! Знімайте пов’язки з очей та знайомтеся.

Карина стягнула пов’язку з обличчя, трішки поблимала, звикаючи до світла і побачила напроти сивого чоловіка. Створилася пауза, в якій ведуча не змогла розпізнати реакцію і тому додала:

- Якщо ви одне одному не подобаєтеся, то пару скасовуємо.

І синхронно Андрій із Кариною вигукнули:

- Ні!

Андрій вийшов із-за столу, підійшов до красуні і поцілував їй долонь. Карина теж вийшла із-за столу і нагородила його неймовірною усмішкою.

- Вітаю вас! Ви наша перша пара! – оголосила результат ведуча, - можете пройти в сусідню кімнату, вам вручать подарунки.

- Наступна пара! – загадково вимовила Катруся, - пов’язки знімають, - вона зробила паузу, - Оксана і Олег!

Оксана не поспішаючи, обережно розв’язала пов’язку, щоб не пошкодити зачіску, звикла до світла і подивилася на Олега. Молодий хлопець, який за віком, скоріше за все, міг би бути її сином, дивився на жінку із обожнюванням і ніжністю.

- Та ні, дякую! – розчаровано відповіла Оксана.

- Скасовуємо пару? – поцікавилася Катруся.

- Ні, - відповів Олег, підійшов до жіночки впритул і сказав, - Оксано, дай нам шанс. Ми ж обрали наосліп одне одного. Ти, як тільки почала говорити, мене зачарувала своїм голосом. А потім, виявилося, що ти неймовірна красуня!

Оксана мовчки хитала головою, як знак не погодження.

- Катерино, дайте нам шанс, - звернувся він до ведучої шоу.

- Ваш шанс, Олеже, я впевнена залежить від вас, а не від мене, - відповіла дівчина учаснику шоу, - можете пройти в сусідню кімнату для отримання подарунків, а далі все залежить тільки від вас.

Катруся повернулася до столу, де двоє все ще сиділи із зав’язаними очима.

- Ну що мої дорогі, Світлана і Антон, знімайте пов’язки. Нажаль, ваша пара не спів пала, але наша команда дуже вдячна вам за участь. Ви усі великі молодці і попрацювали на результат.

- Що у нас із переглядами, Тоню, - звернулася Катруся до своєї асистентки.

- Та вже два мільйони! У нас вийшло! – замахала руками Тоня.

- Дякую усім! Реаліті-шоу завершилося! Пишіть в коментарях відгуки і ставте вподобайки. Ваша Катруся. Камера стоп!

Менеджерка івентів підійшла до оператора і прошепотіла:

- Сашко, я розумію, що закінчився прямий ефір, ми виконали свою програму і набрали перегляди і перерахуємо гроші в сиротинець, але мені цікаво, що там за лаштунками. Давай хвилин на десять зробимо так званий «Backstage»? Якщо не буде нічого цікавого, не будемо викладати.

Сашко-оператор зітхнув, перетягнув камеру з підставки на плече і сказав:

- Веди, хіба таким, як ти відмовляють?

- Яким таким?

- Найкращим!

«Backstage».

Оператор зробив огляд сусідньої кімнати, яка була поруч основної кімнати-студії. Щось схоже на маленьке кафе із столиками та кріслами, барною стійкою, та різдвяною ялинкою у куточку. За столиками сиділо дві пари, третя пара – на високих стільцях біля бару.

- Ти вже вибрала країну? – запитав Андрій Карину, яка гортала варіанти пропозицій відпочинку у своєму телефоні, - ще ні, почекай…

Сашко із важкою камерою на плечі підійшов до другого столика.

- Нє, ну що ти на себе одягаєш? Хіба це гарно? Хіба це сексуально? – повчав Антон стиліст свою непару, - Нагадай, як тебе звуть?

- Світлана, - відповіла жінка і зашарілася.

- Так ось, Світланка, - Антон витяг із кишені візитку і протягнув жінці, - завтра чекаю тебе о десятій ранку в своїй студії, будемо з тебе робити сексі-вумен…

Об’єктив камери переключився на барну стійку і почувся ще один діалог:

- Бізнес в Буковелі – це дуже актуально, Оксаночко! Я тебе запрошую туди на свою лижну станцію. І відпочинимо і насолодимся…природою.

- В тебе там є бізнес? – наче прокинулася після сплячки жіночка, - а це вже цікаво…

***

- Виставляємо і це. В рубрику «За лаштунками», - прошепотіла Катруся Сашкові, дуже круто, - і чмокнула його в щоку.

- Ти мене поцілувала? – оператор подивився закохано на свою колегу, - а я вже думав завжди буду в твоїй френдзоні.

- Та то дружній чмок, Сашко! – засміялася дівчина, - хоча я подумаю над нашим «реаліті».

- Та тільки давай обійдемося без «шоу», - запропонував Сашко і поправив на плечі важку камеру.

- То вже, як піде, - пошепки відповіла Катруся, а в її очах застрибали бісики.