Серпис

- То я ж і кажу: сиділи оті бабці на лавочці,, я на них диився з балкона. Ну вони завжди так сидять., коли тепло. І от я собі бачу, що до них шоста приєднуєтся. Отак раз - і сіла. А я не бачу, звідкіля вона прийшла - чи з двору, чи з під'їзду. Я ж за всім слідкую, щоб ніхто нічого не підклав.

І от як та шоста стала до них приєднуватися, то зачастили до нас ритуальщики - то Клавдію Семенівну з другого поверху ногами вперед виносять, то Марту Петрівну з шостого. .

А така ж бабця звичайна, в білій хустці, в білому платті, товста. Хіба так Смерть малюють?