Антична тематика в комп'ютерних іграх

Почнімо з того, що першу в світі відеогру створив фізик Віллі Хігінботем у 1958 році. Це був симулятор тенісу, відтворений на екрані осцилоскопа. Тоді ніхто не догадувався, що історія відеоігор розвинеться до сучасних масштабів. Сьогодні список віртуальних ігор налічує тисячі проєктів різних жанрів, які створювали як за лічені дні, так й за десятиліття.

Само собою, це зростання не обійшло стороною історичну тематику. Існує безліч ігор, що висвітлюють історію людства від античності до сучасності: від простих вікторин на знання дат з термінами до глобальних стратегій, де гравці можуть зануритися в минуле, примірявши на себе роль солдата, генерала військ чи лідера нації.

Використання історії античності у відеоіграх розпочалося в 90-х роках. Першою знаковою стратегією стала гра Civilization I, створена в 1991-му році геймдизайнером Сідом Мейєром для компанії MicroProse. Цей проєкт не лише започаткував подальший розвиток однойменної серії ігор Civilization, що налічує 6 частин, а й заклав фундамент для жанру покрокових стратегій.

У цій грі гравець очолює обрану цивілізацію, розвиваючи її економіку, науку, а також здійснюючи територіальну експансію. Було представлено 14 цивілізацій під лідерством реально існуючих історичних постатей, серед яких грецька, яку очолює Александр Македонський(хоча в нашій реальності він був царем Македонської імперії) та римська під керівництвом Гая Юлія Цезаря, грамотного полководця Римської республіки.

В наступних частинах серії ігор Cilivization ціль гри не змінилася. Тим не менш, з’явилося безліч нових механік і нові цивілізації, що урізноманітнили ігровий процес. Зокрема, розширився список правителів. Наприклад, в Civilization II, яку розробили в 1996-му, лідеркою грецької цивілізації замість Александра можна обрати Іпполіту, дочку бога війни Ареса та цариці амазонок Отрери. Для римської цивілізації можна було обрати Лівію Друзіллу, дружину імператора Римської імперії Октавіана Августа.

У третій частині покрокової стратегії, що вийшла у 2001 році, з’явилися унікальні модельки юнітів для кожної держави, які візуально відтворювали реальних воїнів тієї епохи. Наприклад, у греків таким юнітом став гопліт — піший воїн, який був озброєним дорі(триметровий спис), аспісом(опуклий круглий щит) і ксифосом(меч з вигнутим клинком). У римлян це легіонер — солдат періоду Республіки та Імперії, озброєний щитом, мечем і списом.

В четвертій частині(2005) унікальним юнітом для греків стала фаланга – зімкнутий лінійний стрій піхоти в бою, маючи від 8 до 16 рядів, займаючи по лінії фронту до 500 м. У римлян це преторіанець — охоронець головнокомандувача.

У Civilization V(2010) до греків приєдналися гетайри — військо з важких вершників часів Александра Великого, а до римлян баліста — антична зброя для метання кам’яних снарядів.

В останній, шостій грі серії Civilization, яку випустили у 2016 році, Александр Великий вже очолює не грецьку цивілізацію, а македонську цивілізацію. Лідером греків може стати Перікл, один з давньогрецьких діячів в Стародавніх Афінах, або Горго, дружина легендарного спартанського царя Леоніда І. Рим же очолює Траян, один з імператорів Римської імперії. Війська Македонії представлені вище згаданими гетайрами, а також гіпасипістами(щитоносці). У Греції це гопліти, а у Римі — легіонери. Кожна цивілізація має унікальні бонуси, що здебільшого стосуються військової справи.

В 2017 році компанія Ubisoft випустила Assassin’s Creed Origins(Кредо вбивці: Походження) — багатоплатформну відеогру в жанрі рольового бойовика та стелсу, що стала десятою частину серії Assassin’s Creed. Події розгортаються в елліністичному Єгипті періоду правління Клеопатри VII і Птолемея XIII. Гравець керує вигаданим персонажем — меджаєм Баєком(меджаї — воєнізована поліція в Стародавньому Єгипті), який прагне помститися за смерть свого сина. Просування історією відбувається через виконання квестів — завдань, що передбачають як приховане спостереження чи підслуховування розмов, так і відкриті сутички з ворогами. Поза сюжетними місіями гравець може вільно досліджувати віртуальний світ за допомогою коня, колісниці чи човна. Відкритий світ гри відтворює природу регіону та знакові історичні центри, як-от Мемфіс та Александрія. Під час бою гравець може використовувати зброю того часу: луки, списи, щити, мечі тощо.

У 2018 році компанія Ubisoft випустила Assassin’s Creed Odyssey (Кредо вбивці: Одіссея, що відсилає до однойменної поеми Гомера). Події розгортаються на тлі Пелопоннеської війни, що розпочалася у 431 році до н. е. Гравцеві пропонують на вибір одного з двох головних героїв: спартанських найманців Алексіоса або Кассандру, які є нащадками царя Леоніда. Сторону конфлікту гравець також може обирати: це або Делійський союз на чолі з Афінами, або Пелопоннеський союз під проводом Спарти. Головна мета — завадити супротивникам встановити повний контроль над грецькою цивілізацією. У сутичках герої використовують уламок списа Леоніда — артефакт, що наділяє власника особливими здібностями в бою.

Повернемося до глобальних стратегій. У 2004 році компанія Creative Assembly випустила Rome: Total War, що стала третьою грою франшизи. Основна кампанія охоплює період з 270 року до н. е. до 14 року н. е. На старті гравець може обрати один із трьох впливових родів Римської республіки: Юліїв, Бруттіїв або Сципіонів. Інші фракції стають доступними після перемоги в кампанії або шляхом їхнього повного підкорення під час гри за римлян. Ігровий процес поєднує покрокове стратегічне управління на картах Європи, Північної Африки та Близького Сходу, і тактичні битви в реальному часі. У 2005 році вийшло перше доповнення, присвячене занепаду та падінню Західної Римської імперії. Наступного року з’явилося друге доповнення, даючи можливість пройти шлях Александра Македонського. Сюжет зосереджений на завоюваннях македонського царя, а ігровий досвід доповнюють шість реконструкцій історичних битв, а саме: битва при Херонеї (338 р. до н. е.). битва на Граніку (334 р. до н. е.), облога Галікарнаса (334 р. до н. е.), битва при Іссі (333 р. до н. е.), битва при Гавгамелах (331 р. до н. е.), битва на Гідаспі (326 р. до н. е.).

У 2013 році вийшла Total War: Rome II. Кампанія стартує у 272 році до н.е й охоплює триста ігрових років. Карта гри значно розширилася: від Афганістану та Сибіру на сході до Західної Європи, та від Скандинавії на півночі до пустелі Сахари на півдні. У грі представлено понад сто фракцій, 32 з яких доступні для гравця. Вони поділені на десять культурних груп. Античний світ найповніше представлений Римською республікою у латинській культурі та елліністичній, до якої входять імперія Селевкідів, Македонія, Афіни, Єгипет, Епір тощо.

У 2015 році розробники випустили дев'яту частину серії — Total War: Attila. Її події розгортаються у період поділу Римської імперії на Західну та Східну. Обидві держави ведуть виснажливу боротьбу проти кочівників, зокрема гунів під проводом ватажка Аттіли. Окрім нових механік, що урізноманітнили геймплей, до гри додали такі фракції різних германських племен.

В 2017 році Creative Assembly у співпраці з компанією Wargaming випустили багатокористувальницьку Total War: Arena, де баталії відбувалися в реальному часі в режимі 10 на 10 гравців. Концепція гри базується на командних битвах воїнів періоду Стародавньої Греції, Риму та Сходу, Карфагена і варварських племен. Кожному з учасників бою доступні для управління три загони, до ста воїнів у кожному. Для кожної цивілізації також існують командувачі, які жили в реальності:

1.Арміній, Боудікка, Верцінгеторіг для варварів.

2.Александр Македонський, Кінана, Леонід Спартанський, Мільтіад для греків.

3.Ганнібал, Гасдрубал, Баркид для карфагенців.

4.Гай Юлій Цезар, Германік, Сулла, Сціпіод Африканський для римлян.

Як бачимо, античність залишається доволі актуальною тематикою в індустрії відеоігор. З кожним роком кількість таких проєктів зростає, приваблюючи фанатів давньої культури, професійних істориків, шанувальників стратегій та звичайних геймерів. Як вже було зазначено раніше, розробники ігор торкаються й інших історичних епох. Деякі проєкти заглиблюються в майбутнє, фентезійні світи або альтернативну історію, де одна змінена подія повністю перетворює долю віртуального світу. Подібна різноманітність не лише збагачує список досягнень ігрової індустрії, а й приносить визнання та значні прибутки компаніям-розробникам. Це надихає на створення нових амбітних проєктів у різних жанрах, забезпечуючи безперервний розвиток і вдосконалення світу відеоігор.