Як весно

Ти являєшся тіки раз в тисяча літ

Коли настає весна та не тепла і квітуча, не раннім вранці ти з'явилася

Ти мені з'явилися вночі, коли стягувала мене безсилля та біль в грудях надходила, коли бачив вже кінець

І ти прийшла, ти була прозора і ясна, а волосся синьо-біле немов ніч голосить з луною.

Очам твоїм так личить місяць, я б дихав тобою опівночі.

Ти явилася мені і здалося що світ припинив своє існування є тіки ти і я.

Що є в мене сили на життя, а серце б'ється в такт з твоїм.

Ти проводила своїми тендітними руками зорі, бажав я до тебе доторкнутися та не зміг. Ти прийшла як весна що дає силу та надію та покинула як весно тихо і непомітно