Розділ 18
Щойно на землю спустився вечір, як двері танцювальні школи відчинилися. Кавалери запрошували своїх дам: Ярослав вів попід руку Аліну, яка сьогодні була в діамантово– рожевій сукні, у хвилястих локонах заплуталась діадема. Герман простягнувши Уляні троянду, промовив тільки одне:
— Ти сьогодні неймовірна!
Залунала музика і всі охочі ступили на паркет: пан Яков танцював з пані Юстиною, Ярослав зі своїм промінчиком Аліною, а Герман підкидаючи Уляну догори, шепотів: „Ти неймовірна! Ти прекрасна!“. І лише Марго стоячи попід вікном зі своєю бандою, з ненавистю промовила:
—Як же я жалкую, що в мене не вийшло зруйнувати цю танцювальну школу, як же я про це жалкую!
А коли музика стихла, Аліна підійшла до вікна і проказала:
— А я знала, що все буде так як належить: зло буде покаране, добро і щастя житимуть разом зі злагодою. Адже злагода - це найголовніше, що є серед людей.
Знов залунала музика і усміхнена Аліна повернулась до танцю з Ярославом.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!