В четвер о другій по полудню

Жили собі дід і баба. І не було у них ані курочки Ряби, ні котика, ні собачки. Та що там, навіть одне одного у них не було. Та й не зовсім дід і баба, а так, люди поважного віку. Сьомий десяток розміняли обоє. Самі, в різних містах. А колись вони були молодими. Мали сміливі мрії і спільні плани. І все б залишилося тільки в спогадах, якби не один старий непрочитаний лист…