Бог і Ром

Не руш ти Бога в світі цім гріховнім,

Він споглядає все в сні напівсоннім.

Він бачить біль, і підлість, і коріння зла,

Та робить вигляд, ніби ніч пуста була.

Все саме так. Гріхи — лише формальність,

Ми в пеклі забронювали вже реальність.

«Кайся!» — кричать, «Бий поклони щосили!»

Та нащо нам ласка, яку ми не просили?

Милості — зась. Мені б лише спокій.

Щастя в душі, хай цей шлях і жорстокий.

Хай вона рвана, в рубцях і у шрамах,

Та це моя душа, а не фігурка в драмах.

Доля химерна: то підлість, то злети,

То святість , то жорстокі.

Горіти нам в пеклі? Ну що ж, доведеться.

Та поки ми тут — пий за радість і втому.

Тож випий за долю, і щиро молись,

Пий міцний ром і нічого не бійсь.