ЕПІЛОГ
- Привіт, малий! – Гукнув я, наближаючись до столика.
Там сидів Іларіон і з насолодою потягував прохолодне «живе». Надворі стояла літня спека. Влітку так інколи буває.
- Сам ти – малий. Чого спізнюєшся?
- Мав справи.
- Знову полював?
Я не поспішав відповідати. Іларіон знав відповідь, навіть без моїх слів. Тому я просто потягнувся до кухля «світлого», і зробив кілька глибоких ковтків.
- Смачно!
- Вуса витри. – Всміхнувся Іларіон. – І як?
- Я його знайшов.
- Справді? – Рудий відставив свій кухоль, і нахилився, щоб краще чути. – І хто він?
- Це вже немає значення. Він мертвий, тож більше не зможе мені зашкодити.
- Але щось тебе таки їсть! Хіба, ні?
Я всміхнувся, і зробив ще кілька ковтків холодного пінного.
- Спекотно сьогодні.
Іларіон вдавано надув губи, але пиво саме себе не вип’є.
«… щось тебе таки їсть… знав би ти правду, Іларію! Але навіть я не певен, що знаю її. То як можу говорити про це?»
З моменту другого переродження минуло кілька місяців. За цей час я не лише увійшов до складу особистої охорони Всеволода. Мене тренували, як найманця. Убивцю, що прибирав зайві елементи системи. І вже через три місяці я почав «прибирати».
Та окрім виконання доручень господаря, я не переставав шукати того, хто хотів убити мене того вечора перед останнім боєм. І коли мені вдалося це зробити, я зрозумів, що помилився.
Спочатку я припускав, що напад був пов’язаний із боєм на «Півнячих боях» або з п’ятіркою забіяк із «47-го». Та це я так лише думав.
Перш, ніж нападник помер, я встигнув з’ясувати, що він працював на Станіслава – суперника Всеволода. А ще, він запитав мене:
- Ти справді вважаєш, що твоє переродження було випадковим? Думаєш, Всеволод випадково побачив твою медкарту? Розплющ очі. Я можу назвати точну кількість коктейлів, їх вміст і вартість, що ти вилиґав на свій день народження, перш, ніж алергія таки тебе валила.
- Про що ти?
- Тебе шукали. Всеволод просто виявився швидшим, ніж інші вампіри. А тепер ти – загроза. Можеш убити мене, але будуть інші. Багато інших. Доки ти живий, світ вампірів не зможе бути спокійним. Вони шукатимуть…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!