Коли я бачу іскри

З давніх часів у Туманному лісі, поряд зі звичайним звіром, живуть інші. Вони народжуються в хутрі, але можуть скинути його й стати людьми. Лисиця серед них — знак невдачі. Хто зустріне її на своєму шляху — той отримає прокляття. І єдиний спосіб скинути його — вбити ту саму лисицю. Тому з давніх-давен тих лисиць уникали або вбивали. Не з ненависті — зі страху. Тож яке ж було здивування Алана Салівана — ветеринара, що веде спокійне життя в старому будинку, — коли він зрозумів: та сама руда лисиця, жива. І дивиться людськими очима. (Поки що, це лише чернетка яка буде редагуватись, буду вдячна за пару рядків вашого відгуку, щоб зробити мою творчість кращою)