Електронні книги / #перевертень (18)
Дівиця-ведмедиця
На березі стрімкім Смородини-річки,
Де трави колишуться в танку,
Порою нічною зустрілися Двоє
Щоб разом побути до ранку.
Тут падають зорі у чорнії води,
Ніч Всесвіт обплутує снами.
Долоня в долоні, і скроня до скроні -
Спливає земля під ногами.
Години минають – одна за другою.
Крайнеба жевріє світанок.
З хмаринок спада на верхівки дерев
Туману сріблястий серпанок.
Додому пора вже... Он в’юниться стежка
Крізь ліс і чагарник густий.
Милуючись, йдуть оті Двоє, аж раптом
На стежку виходить старий.
Безбровий, розпатланий, мох в бороді,
Низенький і трохи клишавий,
Одягнений в білий з червоним каптан,
Застібнутий зліва направо...
Стоять і не дихають Двоє. Лішак
Ціпком перепнув їм стежину.
Сердега на місці закляк і не може
Відвести очей від дівчини.
Він просить її залишитися з ним,
Навік розлучитись з коханим своїм.
Багатство і владу Лішак обіцяє:
Зариті по лісу скарби,
Болото, малинник, оленяче стадо –
Все буде по волі її!
Натомість благає він – тільки і того! –
Розкрити гарячі обійми для нього.
У відповідь, звісно, - відмова тверда:
„Перш небо на землю впаде
I ріки назад потечуть, якщо я
Колись зраджу серце своє!”
„Зухвале дівчисько! – бурмоче Лішак.
Зневагу таку я не вибачу,
Та винагороджу сміливість твою.
Погляньмо, на що її вистачить!”
На крок відступивши, він вийняв з кишені
Облізле пташине перо,
Торкнувся дівчини: „Тримай подарунок –
На шубу розкішне хутро”
Звихрилось повітря, десь грім загирчав.
На місці красуні-дівиці
Горою здійнялась на повний свій зріст
Голодна і зла ведмедиця.
„Сім років носити їй шубу ведмежу.
Сім років – година в годину.
Якщо в кінці строку за нею не прийдеш,
Дівчину візьму за дружину”
Невже оці пазурі, ікла і хвіст –
Дівчини теперішня суть?!
В маленьких очицях – нічого людського,
Самісінькі злоба і лють...
Реве ведмедиця, трясе головою,
На парубка суне важкою ходою.
Не витримав хлопець, злякавсь, відступив
І геть навтіки припустився.
Лішак тричі костуром стукнув і враз
Крізь землю сиру провалився.
Відтак, кажуть люди з навколишніх селищ,
Ходити в той ліс не годиться.
Вже понад сім років у лісі панує
Та проклята ведмедиця:
Із ранку до ночі – як дика тварина,
Iз ночі до ранку – прекрасна дівчина.
Щодень – випаса оленят на узліссі,
Щоніч – Лішакова коханка.
У лісі живе проти волі своєї –
Його господиня і бранка.
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше