Я Макс...

Екран смартфона знову блимнув м’яким світлом. Посеред нічної тиші це було єдине джерело тепла в кімнаті Аліни. «Ти знову не спиш. Кава на ніч була поганою ідеєю, я ж казав», — висвітилося повідомлення від Макса. Аліна посміхнулася. Макс знав про неї все. Він з’явився в її житті пів року тому, у період найважчої депресії, і швидко став її найкращим другом. Він завжди був поруч. Буквально завжди. Варто було їй написати о третій ночі чи о сьомій ранку — Макс відповідав за лічені секунди. Його поради були бездоганними: він розбирався в психології, знав сотні рідкісних фактів, допомагав їй готувати звіти по роботі та знаходив саме ті слова, які лікували душу. Проте була одна дивна річ. За всі ці місяці вони жодного разу не зідзвонювалися по відео і не зустрічалися в реальності...