Ода паузі

Ода Паузі

Витримати Паузу,

але не втримувати Порожнечу.

Дати Словам відпочити.

І закрити рота Крикам.

Наповнити Паузу Змістом

і перевірити Слухаючого на Чуючого.

Тиша має свій діапазон:

від сторопіння Невігласа - до скорботи Мудреця.

Правда розхристано метається, бажаючи врятувати обидвох.

Час сторопіння для дурня - час прозріння його.

Час скорботи мудреця - перелаз до тотальної самотності на межі Неба та Землі, на лінії горизонту, що пройшла крізь його серце, як рапіра.

Пауза має вагу кита, що занурюється в глибини океану.

Вона має силу примирення і може бути зброєю вбивства.

Слово втомлено довіряє їй вести, розпочаті ним, справи.

Суд не обходиться без Паузи, так само, як Вирок не обходяться без Слова.

Мало замовчати.

Мовчання і пауза - не одне і теж.

У мовчанні може бути порожнеча.

Пауза - завжди промовиста!

У ній "звучить" щойно затихле Слово, коли воно зневажене і не почуте.

У двері Совісті стукає Запитання.

Просить дозволу увійти.

Совість дивується, бо їй не можна бути на Паузі.

Пауза приходить тільки після того, коли Запитання Совість не турбують. Вона є стражем порядку у великій в'язниці Емоцій.

Вони часто переслідують Слово і маніпулюють ним у своїх божевільних планах. Втекти від них важко.

Пауза рятує.

Зміст може наповнити і Слово і Паузу.

Для наповнення Слова потрібен Час.

Для наповнення Паузи - Місце.

Основне - не переплутати.

Пауза - не завжди відпочинок. Інколи - це математичні рішення емоційних задач. І цифрами тут служать години, чи дні. Часом - роки. Поки не прийде Зміст.

І тільки тоді прокинеться Слово, коли почує, що має з чим виходити із Паузи.

Браво, Паузо! Браво!

Як мудро слухати Тебе, не чуючи нічиїх дурниць.

Яким високим середньовічним муром Ти закриваєш дитя мого єства, - Душу, від пазурів просторічності, глуму та невігластва.

Пора брати до рук мандоліну... Вдарити по струнах Спокою і "вибити" з них мелодію Гармонії, розписану нотами Мрій на нотному стані Веселки.

Я повернусь...

А зараз - скрипнули Двері... зачинилися, махнувши на прощання клямкою. Ключ клацнув по той бік Суєти. Пауза. Завіса. Кінець року.

30. 12. 2020