Частина 1. Дружба
На приступах крихітної будівлі виднілися двері з гарного лакованого дерева. Тут працює мій друг - Данило. Одного разу він розповів, що навіть коли стояв посеред бальної зали під час випускного з садочку, все одно мріяв прийти додому і вишити якусь картинку: чи то маки, чи лісові ягоди, чи якогось кота.
Ми познайомилися випадково ще коли були підлітками, хоча наші мами, як виявляється знали одна одну. Виявляється, Даня мав перейти в нашу школу. Його мама думала, що тут краща якість освіти. Тож тепер ми бачилися не лише на величезному дитмайданчику під час вечірніх прогулянок, а ще й сиділи поруч у класі.
Взагалі Даня - це найсмішніша та водночас найдивніша людина в моєму житті. Навіть Катя, моя дівчина, так вважає.
Він людина, яка постійно закидає все жартами та іноді користується жаргоном, здавалося б, 90-х (і я досі стверджую знайомим, що наше місто вишукане, а люди в ньому дуже кмітливі). Однак дивина Данила полягає в тому, що він перша трансґендерна людина, яку я коли-небудь зустрічав у житті.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!