Цвітна капуста

ДИСКЛЕЙМЕР:

Цей вірш не спрямований проти української мови, українців, продавчинь, капусти, цвітної капусти, кольорової капусти, поліції, Шекспіра, словників, патріотів, мовознавців, філологів, грядок і людей, які в коментарях починають речення зі слів “взагалі-то”.

Усі збіги з реальними мовними срачами є не випадковими, бо ми всі там були.

Автор поважає українську мову, але залишає за собою право сміятися з моментів, коли любов до неї втрачає здоровий глузд.

О, дух Шекспіра, підіймись із тліну,

Веди мій вірш у праведний цей бій!

Боротись проти супостатських дій.

Я йшов на захист мови в ту хвилину,

Іду я містом — сонце, вітер дує

І бачу овочевий магазин

«А що якщо підступні москалі...?»

І думка дуже швидко промайнула,

Над качаном, що снігом білим сяє,

Як знав, це зрада в серце б’є піддих.

Святу Вкраїну ділить! Неправі!

«ЦВІТНА КАПУСТА!» — цінник там волає

Невже кремлівський бункерний пацюк

Послав шпигунку, щоб оця нікчема

Плекала тут язик посеред мук?!

«Цвітна?!» О жах! О кацапізму скверна!

Гукнув я так, що сам собі зрадів. —

«Гей, продавчине, зраднице підступна! —

Твоя «цвітна» — це зрада недоступна,

Бо «кольорова» правильно, амінь!»

В поліцію у відчаї дзвоню:

Вона ж мовчить, лиш лупає очима,

«Приїдьте, хлопці, тут рука незрима

Московську сіє в місті маячню!»

«Отямся, пане, — кажуть ці Іуди, —

«Цвітна» — від «цвіту», себто від квіток!

Читай словник, шановний ти дідок

Немає тут кацапської облуди».

О, небо! Земле! Зрада навкруги!

Поліція за лапті продалася!

Країна в небезпеці! О, нещастя!

Поплутали паскуди береги

Цвітна?! Від цвіту?! Що за хитра гра?!

Куди не глянь — агенти й вороги!

Скрізь зрада, ідіоти... й москалі.

Пропало все. Тікати нам пора...