МАЕСТРО

Місто заціпеніло у передчутті. На афішах, що розмокали під невпинним осіннім дощем, красувалося лише одне ім’я — Маестро. Його слава випереджала його, мов запах тліну випереджає появу мерця. Казали, що його гра здатна змусити ангелів плакати від заздрощів, а грішників — від розпачу. Але була в ньому одна дивність, що змушувала навіть найзапекліших меломанів здригатися: на кожній руці музиканта було лише по три пальці. Старі плітки, що шепотілися в темних кутках паризьких кав’ярень, розповідали про похмуру ніч на роздоріжжі. Там молодий і нікому не відомий музикант зустрів істоту, чиє обличчя нагадувало свиток пергаменту, списаний прокляттями. Ціною неймовірного таланту стала плоть....