Облом. Версія 2:0
Натхнена відзначенням першою премією за черговий твір вона , на крилах поетичної прози вилетіла зі своєї напівосвітленої денним світлом та компютерним монітором келії та розчинилась в бездонному блакитному океані очей її чоловіка.
- Ти неперевершена, моя кохана... - сказав він.
- Так, мені вже це сьогодні казали.
Він відступив від кухонної стійки відкриваючи пейзаж з гір немитого посуду, увінчаного павутиною триденної давнини.
Вона пустила грайливе темнооке здивування в самий центр його самовладання.
- Ну , ти ж, всеодно мене обожнююєш...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.