Анріетт Альбертіні

Пишу з натхнення
і з потреби водночас.
Коли світ раптом стає надто гучним,
а тиша — небезпечною.
Натхнення приходить, як подих.
Потреба — як опора.
Між ними тримаю рівновагу,
щоб не збожеволіти.
Слухаю невимовне
і вплітаю його в слова,
бо це мій спосіб жити
і не дати світові розпастися в мені.