Ніщо не вічне
Ніщо не триває вічно. Навіть сила, навіть надія... навіть усмішка, яка роками приховувала біль.
Меріл починає помічати зміни у Веші: дивну втому, темні пасма волосся, що з'являються, коли він використовує силу, і тишу, за якою ховається щось значно страшніше. Похоронщик знає більше, ніж говорить. Він чув від Дока лише одне слово - зношення.
Але справжня причина не тільки в цьому.
Минуле повертається.
Брат, від якого Веш намагався втекти, знову поруч.
Поки Меріл і Похоронщик намагаються зрозуміти, що відбувається, над пустелею згущаються темні хмари. Веш знає: зустріч, якої він боявся найбільше, неминуча.
І цього разу втекти вже не вийде.
Бо коли темрява кличе тебе по імені -
залишається лише зробити крок назустріч.
0007
⋯
