Влада кота

Погладила пухнастого кота?

З цього моменту ти уже не та.

Лишає чорне хутро назавжди

У серці спрагу, а стакан води

Не завжди може бути під рукою,

Позбавить вмить солодкого спокою,

Того, хто спокусився, бо не знає,

Як мучить кіт. Як схоче — відпускає.

А як не схоче — будеш ти навіки

В заручниках у нього задля втіхи.

Тож доля твоя вже давно відома,

Один лиш доторк — і в руці судома,

Знов тягнеться вона в полон бажаний,

Невидимі блищать на ній кайдани

Прикрашені, в них нитка золота,

Що була звита в серці у кота.