Ілюзійний шум

Вона чарівна, наче втрата часу,

І дивна, ніби Ілюзійний шум.

Вона, напевно, королева джазу,

А я, напевно, її придворний шут.

У замку мешкає царівна

І все чекає принца на коні.

Як шкода, що всі її принци

Умерли у душі її.

А я сміюся голосно під замком,

Хоча, напевно, все ж тремчу.

Бо все ж не знаю я кохання,

Бо все ж не принц я, а всього лиш шут.