Моя Нова Україна

І ще окрема дяка за світлофори для незрячих. Приємно, що про нас згадують у творах і тим самим привертають увагу суспільства до цієї проблематики, адже дійсно не вистачає адаптованої інфраструктури для людей з інвалідністю.

Прочитав. Чесно, було дуже важко, бо не вистачало динаміки та якогось мінімального сюжету. Так як це був обов'язковий твір для прочитання, то дочитав до кінця. Ще вартує попрацювати над самим текстом. Окрім того, що писали попередні коментатори хочу звернути увагу на сам стиль і повтори. Подача надто прямолінійна та позбавлена художніх елементів. Враховуючи те, що це лише спроба та загалом більшість думок мені припали до душі, то поставив досить не погану оцінку як на мене.

Ідея з домовиком цікава, але я б радила інтегрувати його в це нове технологічне суспільство. Щоб він не лише розповідав, що змінилося, а й безпосередньо брав в цьому участь. Так текст був би цікавішим)

Вітаю! Бачу, що ви на цьому творі вчилися. Всі ми з чогось починаємо. Успіхів вам у творчості! Стосовно граматики - раджу проганяти текст через LanguageTool. Стосовно сюжету. його б хотілося по-більше. Не просто репортаж з різних міст, а дія, загадка. Перерахуванням подій важко зацікавити читача.

Привіт. Дякую за коментар. Дуже приємно, що ви написали коментар під твором. На рахунок програми я хочу зробити собі повну версію. По оповіданню розумію, що дуже треба писати розширену версю. Вона буде можна сказати я вже її почала писати публікувати буду по закінченню конкурсу. Дякую ще раз за коментар.

Привіт. Дякую за коментар. Дуже приємно, що ви написали коментар під твором. На рахунок програми я хочу зробити собі повну версію. По оповіданню розумію, що дуже треба писати розширену версю. Вона буде можна сказати я вже її почала писати публікувати буду по закінченню конкурсу. Дякую ще раз за коментар.

Вітаю! Дивно було читати текст, нажаль, він не прикував погляд. Хотілось би більше побачити про майбутнє від домовичка, його бачення розвитку технологій, але в тексті більше про старі спогади. Також дивний поділ, багато речень розділені навпіл і мають абзац. З хорошого мила атмосфера і балакучість героя.

Вітаю. Дякую за коментар. Створила його таким бо бачу так історію життя України через пять років. Бачу так бо без минулого нема майбутнього, треба від чогось відштовзуватись. Тому в мене ось так. На рахунок технологій їх мало і немає диталізації тому, хотілось показати міста в цілому, які вони стали, що змінилось в них. Вже писала про це буду писати твір повністю планую дещо змінити й розширити, та зачепити й інші міста. Вони розповідають від імені автора тільки імена і тонапльність міняється тому герої такі. Ще раз дякую за Ваш коментар.

Домовички такі балакучі - балакучі, кудись поспішають, здається, між словами і реченнями вживають мінімум пауз. Автору варто проставити коми, виправити помилки. А взагалі щось у цьому творі є, якась мила безпосередність, щирість.

Вітаю. Дякую Вам за те, що прокоментували моє оповідання. Правильно підмітили аони трошки спішать бо хочуть розповісти багато чого усім. Зробила цих героїв такими бо вони нейтральні і мене надихнуло на це стара казка "Ох", Хотілось описати оповідача таким спокійним, добрим, мудрим, який вже багато чого бачив бо прожив тисячу років, але зовнішньо він маленткий хлопчик. Дякую Вам за коментар.

Я дочитала до домовичка Києва і вже тоді захотілося далі не читати. Тож решту просто переглянула, а оскільки око не зачепилось ні на одному цікавому моменті, прокрутила донизу і на тому все. Поки крутила, помітила пару помилок, у вас бракує пунктуаційних знаків, текст написано якось дивно - перервані речення чомусь ідуть з нового рядка... Загалом тема не розкрита, бо хоч я і читала п'яте через десяте (ну, так, через соте), та все ж сюжету як такого у вас нема, просто розповідь, як все було і як все стало. Ну, і звісно, все безхмарно й красіво...

Вітаю. Дякую за ваш достатньо цікавий коментар. Така була задумка. Розумію, що хотілось би більш деталей та описів абож сюжетної лінії. Це мій твір написатий то, як це я бачу. Я не дуже крутий фантаст я цьому вчусь і тема для мене непроста тому, як є. Долучайтесь до моєї сторінки і читатимете видозмінений твір вже пізніше.

Гарні описи, але враження ніби це історична екскурсія. Тільки тому, що воно опинилось в мене в обов'язкових до оцінювання, то дочитала до кінця, а так би десь на половині лишилаби, бо не вистача подій, а не просто згадувань і опису, що і як. Зважаючи, що у вас виходять гарні описи і уява хороша, можливо варто довше займатися твором, аби наповнити його всім необхідним, бо і помилок тут не мало...

Дякую вам за коментар. Для мене це твір і конкурс є навчанням. Навчаюсь писати твори на певні теми зазвичай є якась власна тема. На рахунок описів я насправді хотіла більш розгорнути твір і більше показати, але вийшло так вийшло. Коли я писала то подумала про те, що було б класно після закінчення конкурсу опублікувати твір в більш розширеному форматі і то я то бачу. Ще раз дякую.

Розумію. Всі ми на чомусь вчимося. Так, після конкурсу допишіть і виправте. Успіху.

Цікава задумка, багато гарних ідей на майбутнє. Але мені бракувало динаміки, іноді здавалося, ніби читаю план відновлення міста, а не художнє оповідання. В тексті багато зайвих слів, речення повторювали сенс попередніх, можна було значно скоротити історію без шкоди для сюжету)

Дякую Вам за коментар. В даному творі я врахую всі деталі і нюанси та додам більше динаміки в твір. І скоріш за все при повторному перечитанні буду робити зміни.

Так. ДІЯ - це найкраще, це наше українське. Але, як на мене, дуже багато спогадів. В діліжансі минулого далеко не можна поїхати

Дякую що відкоментували і сказали те, що треба скорегувати. Писала раніше планую відредагувати текст та зробити його більше.