Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #віра (115)

Блаженні

Блаженна віра конвертується у страх,

якщо її впритул розстрілюють за силу

і слово завжди помирає на вустах

якщо несказане, а вже своє віджило

надія тоне, найчастіше, в ріках сліз

коли розходяться минуле та майбутнє

війна з домівки виганяє без валіз

й бере твоє життя собі на зуби кутні

далеке світле вигляда як замале

але малому дуже треба теж світити

і не кричи мені гидке своє «але»

я повернусь, я посаджу дрібненькі квіти

обабіч стежечки, що до дверей біжить

іще зачинених дверей мойого дому

блаженна віра перетворюється в міць

а на зубах війни життя твоє в оскому

зламати легше ніж загоїти, та стій

ми ж всі укупі стоїмо, то ж їй вдавитись

не опускаймо вже очей, тримаймо стрій

бо Україні час іще раз народитись

...

Yuliia Pavlivna (Kvasnytsia)

Свічка надії

Палає свічка на столі,

розкинувши проміння віри.

Обличчя поряд воскові,

немов німі: їм бракне слів,

їх вогник прагне обігріти.

Кругом свічі дванадцять страв,

пісна вечеря — прісно в серці.

В душі змішались смуток, страх,

уже Господь когось забрав

і хтось ніколи не озветься.

А десь свіча на самоті

промінням теплим пестить руки:

старечі зморшки, мозолі.

Блищать сльозинки на щоці —

нема синочка і онуків.

Сиріток гріє і вдову

різдвяний вогник в іншій хаті,

мовляв, я вас усіх люблю,

до себе ніжно пригорну,

у скруті буду утішати.

Стареньких маму й татуся

осяє свічечка різдвяна,

бо в їхніх змучених серцях

гуде тривога без кінця

за свою донечку Уляну.

Вона ще восени пішла

країну рідну захищати.

Два тижні вісточки нема,

а може й смерть свою знайшла,

та правду нікому сказати.

Палає свічка на столі,

розкинувши проміння віри.

Не треба їй барвистих слів,

щоб витерти краплинки сліз

і рани серця обігріти.

Вогню любові стане всім,

щоб втішить тих, хто засмутився.

Надія жевріє в душі

і промовляє тихо їйй:

Христос в вертепі народився.

(грудень 2023 р.)

...

Роман Фещак

Я тільки хочу...

Я тільки хочу спитати, як ти?

Чи сяють іще твої стомлені очі?

Чи відчувають тепло задубілі руки?

Чи ще надії твої не зблякли?

Чи ті слова, що казав пророчі?

А я не звикну ніяк до розлуки...

Шукаю розуміння в чужих обличчях,

Рахую хвилини щастя кожного дня;

Загалом, продовжую жити як можу,

Та в серце, здається, щоразу вбивають цвях,

І тоді я мовчки зриваюсь на перехожих,

Коли випадково чую твоє ім'я.

Я тільки хочу спитати, як ти?

Давно не чула твій хриплий голос

Розумію, що помиляюсь,

Шукаючи серцебиття інтонацій,

Хапаючи, наче останній подих

Спогади, яким я все ще довіряю.

Я тільки хочу спитати, де ти?

Більше не витримаю цього незнання,

Нехай чорна діра затягує усередину,

Руйнуючи невизначені мости.

Що зміниться від вимушеного мовчання,

Коли всі думки упередженні?..

Я знаю, що скоро усе скінчиться.

Надіюсь, боючись промовляти вголос

Слова, що блукають околицями думок.

І старому горю в запалих очницях

Засміється, в майбутньому зрощений колос,

Що туманними днями кликав до перемог.

Я тільки хочу знати, що ти вижив,

Що вдихаєш повітря, сповнене почуттів.

Зустрічаєш світанок,

У долі випросивши мережив,

І, дивлячись, як у пеклі карають катів,

Скинеш нарешті важкий обладунок.

...

Євгенія Петрікова

Переможна

Страх

Оточив мене млою сірою.

Він

Серце закував в ланцюги міцні.

Крок

Маю я зробить крізь вогонь і лід.

Що

Жде мене за тим я не відаю.

Птаха -

Душа моя вся тріпочеться.

Сил

Не лишилось щоб гамувать її.

Бачу

Я крізь імлу тіні злобнії.

Думка:

Рятуй себе, відступи скорій.

Та

На Тебе, мій Боже, надіюсь я.

Вірю -

В біді мене не покинеш Ти.

Хай

Навіть смерті тінь, зло пекельнеє.

Крок

Маю я зробить, страх перемогти.

Ти

Укріпляй мене, ланцюги пірви.

Пісню

Вклади в уста, пісню новую.

Я

З Іменем твоїм побіжу вперід

Щоб

Повернутися з перемогою.

...

Роман Тихий

людина

ворог – він і є ворог

просто зазирни йому в очі

я колись думав, що

можна знайти ворога в собі,

але як бути із ворогом,

що зачаївся у

темряві?

краще вже той, що

з піною з рота

піде тобі навпрошки...

дай лиш йому таку можливість!

і коли людина почне

кричати, втрачаючи щось,

що тримала в душі –

дивишся, а нічим він не

краще й не гірше

за когось – краще нехай

вже іде, де зарплата

більша, де війн

немає й тривог – видимих

і невидимих, де

ніхто не замкне тобі

рота за те, що

ти вважаєш – за істину.

бачиш, що ніде воно

краще не буде,

аніж сам ти не станеш –

справжнім і сильним. справжньою

стане й твоя країна – тільки

наважся назвати її:

Україна!

...

мелхіседек

Наголос

Коли люди тобі усміхаються просто –

це добре.

Коли всі на сьогодні твої турботи –

зовсім умовні.

І говориш тоді, коли легко так, як

на орбіті, мабуть!

Найсолодше та найпростіше –

завше правду!

Всі нашарування, наче в березні сніг,

щезнуть.

Люди ходитимуть після роботи

цілком упевнено.

А перспективи пірнуть кудись

у приховані сенси.

Стане дуже крутою термінологія

екзистенції.

Спишеш усі борги боржникам,

бажаючи щастя.

Наче весь бізнес зазнав краху най-

кращого!

Наче зміни стаються тоді,

коли твердо віриш

у те, чим дихаєш – коли

пишеш вірші!

29.03.2019

...

мелхіседек

Боги

Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

Чи вміють попри все вони йти за вогником надії,

Та цінувати вдячність, поважати старість, втому?

Чи знають, що таке Справжнє Кохання та дитячі мрії?

Або чому зростають "крила", коли шлях веде додому...

Чи відчувають біль вони, коли ховають побратимів?

Або що значить дійсно спека, спрага, голод?

Чи знають, як відновлюється серце від тепла обіймів?

Чи як лютує в порожнечі серця дикий холод?

Що відчувають, коли бачать сльози матері чи посмішку дитини?

Чи віддали б вони своє безсмертя другові чи брату?

Чим є для них життя звичайної людини?

А Смерть - подруга їм? Попереду чи все ж позаду?

...Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

~осінь•2023~

...

Lexa T. Kuro

Чаклунські "тільки"

А я зовсім не чаклунка,

Тільки в домі запах трав,

Що парує з того трунку

- мить чарівну затримав.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки друг мій - домовик.

Ще є кішка, що пустунка,

Дім її - це черевик.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки серед купи книг -

Гримуар - мага заду́мка,

Втілити її не встиг.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки повний мрій рукав.

- Краще не бува ладунку,

Та чи це мрійник шукав?

А я зовсім не чаклунка,

Тільки чарівна свіча

Світить шлях мого малюнку,

Пісні лагідні звучать.

...

Еванна Будковська

На добраніч!

Тихою ходою з м'яким кроком,

Поміж сплячих, з теплою метою,

Все іду пульсуючим потоком -

Відганяю сни, що із журбою.

Най вони ніколи більш не сняться!

Досить сумувати в ковдрі ночі!

З часу плином нам дарма тягаться.

Прагнуть парубки обійм дівочих!

І дівчат взаємність най огорне,

У турботі і підтримці хай розчине!

На вершинах хвиль посеред шторму,

Де ніхто нізащо не покине.

...

Легрей

Біженцям війни...

Біженцям війни…

Сонце, як завше, сідає за обрій,

І ще один день добігає кінця.

Навколо людей - мільйони мільйонів,

Та я наче та заблудла вівця.

Не бачу й не чую. Як бути - не знаю.

Здається, не зможу, здається зірвусь.

А потім, коханий, тебе пригадаю.

І долі лихій я в лице посміхнусь.

Чого я шукаю в очах перехожих?

Підтримки? Жалю? Добрих слів? Співчуття?

Вони зрозуміти ніколи не зможуть.

Бо в їхніх дітей є батьки і життя.

Бо їхні оселі ніхто не руйнує.

Ніхто не приходить безкарно вбивати.

Вони всі свята в ріднім колі святкують.

А нам залишається тільки чекати…

А скільки чекати? Господь лише знає.

Коли ми повернемось в рідні міста?

Дитина моя іншу мову вивчає.

Хтось скаже: чудово! Та тільки не я!

Земля моя стогне, у пеклі палає.

У серці панує ненависть і злість.

А сліз, щоб оплакати більше немає.

Та ворог проклятий за все відповість!

І ми не здамося! Ми будем боротись!

Настане цей день - надійде блага вість.

І всі, хто поїхав, зможуть вернутись.

Бо я за кордоном лише тільки гість…

...

Ісенко Тетяна

Чи ми живемо так, як заповів Христос?

Чи ми живемо так як заповів Христос?

Чи справді віруємо ми в ім’я Господнє?

Кого ми прославляємо: життя чи смерть?

І тягнемось куди: до неба чи в безодню?

Словами брата свого навертаєм до життя

Чи може лихословимо на кожнім кроці?!

Прощення просимо й приносим каяття

Чи може інше в нас в думках і в серці?

У кого вірим? Кому вірно служим?

За ким ідем? Спитатися б уже пора?

Бо прийде смерть і вже тоді не зможем

Нічого вдіяти, ні повернутися назад.

Тож даймо відповідь собі тут чесну

Оглянувшись назад на все своє життя!

Можливо неприємну і відверту –

Бо тут лиш мить – а там ціле буття!

...

Ruslan Barkalov

Голос

Голос лунає із тиші.

Так темно...о, як темно тут

Нічого не видно, тільки чутно

грім, хоча ні не він,

це розкот автоматної черги,

який лунає десь там

але ехо відбивається

ось тут в темноті.

Голос лунає із тиші

я чую, як пошепки молода мати

тихо співає своїй дитині

колискову, як мантру, щоб

заспокоїти дитину та й себе.

Голос лунає із тиші.

То майже сива мати.

Тихим голосом промовляє слова.

Звертаючись до янгола свого сина

й просить захистити його від лихого.

Голос лунає із тиші.

То мила старенька бабуся молиться,

богу і просить його про допомогу

про захист для себе і для її найрідніших.

Голос лунає у тиші

мені вже не темно,

мені вже не страшно.

Я більше не боюсь

голос, який лунає то мій.

Хоча ні це не окремий голос

це гучний шепіт

Українського народу,

який молиться

за своїх синів і дочок.

Голос лунає живими устами,

непросто говорить.

Він лунає голосно і чітко

В рупорі для тих хто.

Вуха свої закрив від правди.

Голос лунає і завжди буде лунати.

Бо воля, бажання, і сила не в одного.

Вона у цілого народу одна.

11.08.22

...

Тетяна Фан

МИ піднімемось з попелу

МИ піднімемся з попелу

та встанемо зонову в один ряд.

І колихатиме наші голівоньки

грайливий вітер, що у полі любить грати.

МИ піднімемось зі спалених земель,

і знову станемо Сильнішими.

І вродимо ще більше врожаю

паростків пшениці.

МИ піднімемось і струсимо з себе попіл.

І стебла наші стануть ще міцніше та сильнішими.

Бо силу і любов в нас вклали,

люди нашої землі.

Імена вони різні мають але

національність в них одна.

Вони є народом, а їх земля

це рідна Україна.

Вони, як і ми з попелу повстануть

й стануть сильніше, міцнішими.

Ніж колись, так само як і ми.

І хоч болітиме у кожного в душі

втрачені душі усіх тих кого Вона забрала.

Заради них, заради майбутнього усієї

нашої землі вони будуть квітнути,

так само як і Ми.

10.08.22

...

Тетяна Фан

останній день війни

Ну от і він, останній день весни

Але війна, як безкінечний лютий

Сирени уриваються у сни

Вмирають дні та йдуть у вічність люди

Де ти, Маріє? Розп'яли Христа

За те, що не зігнувся у Пілата

Як праведна то жертва і свята

Навіщо віра й мова наша теж розп'ята?

Не вірю в Бога, що убив свого

Єдинородного, улюбленого Сина

а вірю в ЗСУ і ТРО

І що воскресла наша Україна

Воскресла Україна навесні

В крові, пилюці, змучена, розп’ята

І душі наші, і пісні сумні

Та будемо веселих ще співати.

31 травня 2022р., 97 доба війни

О. Панченко

...

Олександр Панченко

«Серцем праведним -- Честі...»

***

Свої --

Це не ті,

Що слухають

Та головою

Кивають,

А ті є свої,

Які чують та знають,

Що прийшов час

Святої

Правди,

Якою цей Світ є

Збережений --

Во ім'я справедливості

Та перемоги,

Бо

Тільки разом --

Соборно,

Ми переможемо

Та збудуємо то,

Що чуємо серцем

Праведним достойності

Честі,

У самопожертві війни --

На благо нації...

-----------------------------

03.01.2024; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

"Ця зима буде дуже важкою для ЗСУ, але якщо не змінити владу на військових -- ми не переможемо.

Лише військова влада України -- без цих корупціонерів, яких треба розстрілювати за їх злочини, може і повинна зробити реальною Перемогу України в 2024 році.

Зелений Клен приходить до влади, як військова платформа перемоги ЗСУ...

ТАК БУДЕ..!"

---------------------------------

(Автор -- "Хроніка війни ХХІ віку : Україна-Русь проти татаро-московії.")

=================================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002220

(Katynskyy Orest)

==============================

...

Катинський Орест

«Сонце засяє...»

***

Справжньою -- є Любов...

***

Хвороби відійдуть..,

А сум згасне

Та сонце засяє,

Якщо людина пізнає,

Що вона є дуже важлива

Для всіх

Та потрібна в житті,

Де живе гармонія Світу

Та світ -- у гармонії

Серця,

Бо..,

Тільки, справжня Любов рятує

Та лікує всі хвороби

Життя...

--------------------------

18.11.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998923

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест

«Військовий, як президент...»

***

(!!!)

*** *** ***

Військовий діяч,

Як президент --

Має бути на троні,

Як справжній

Гетьман України,

Де вже зараз діє

Пророцтво мольфарів :

Клен Зелений

Зріс у сили,

Щоби справедливість

Української нації

Відновити,

Як міцність Господньої

Віри...

-------------------------------------- 05.07.2023; Paris (Aurora) ==================================

(!!!)

"Майбутнім президентом України буде молодий Клен -- війскової виправки та перспектив нації, який змінить народ в процвітання Правди закону, як гарантія міцності Держави...

Прийшло 7531 літо для славян, з тотемом Езотерики -- Вогнегривого Коня, яке настало вже 21 березня 2023 року і принесло в цілісність нашої дійсності тепер можливості Соборної Духовної єдності мовної нації України та очищення Влади від зла і корупції.

Бо рік 2023 -- собою представляє ще один випробувальний урок для України на міцність в праведності Духу та є сам, як їжак, що в клубку проблем чекає на розгортання можливостей життя у захисті Душі праведної, але мусить вичікувати сприятлового часу реалізації планів та захищатись...

Це є важливе випробування на Духовне визначення вибраності Нації в майбутніх циклах становлення і... від кожного українця буде максимально залежати його самопожертва в загальну скарбничку досягнень, бо Соборність -- це є єдиний Дух народу у всьому, навічно, тепер -- по завітах предків, як святий наш Рід...

"Україна -- понад усе..!"

Це гасло мусить бути серцем кожного українця в цей Вік Срібного Вовка Семаргла Слов'ян, як відродження сили та історії Русі-України і становлення нас, як єдинство держави -- НАЦІЯ...

-----------------------------------

(Автор -- "Роздумуючи над спадщиною предків Духом Семаргла та дійсністю сучасного...") ====================================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991085

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

«Україно..! Вір в перемогу..!»

***

Україно..!

Ти лише

Вір в перемогу

Над проклятим ворогом зла..,

Бо люди просто не бачать

І не знають

Тих агрегорів Сили

Небесного Воїнства

Предків,

Які стоять стіною

Незламності --

Перед тьмою кремля..,

Де задіяно самим

Всевишнім

Архангельське військо

Світла,

Щоби відновилася

Правда Русі-України,

Його,

Вічно -- в ньому,

Жива...

------------------------

23.09.2023; Paris (A-a)

=======================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994523

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

Настане

Настане день Війни не буде.

Пройде цей страшний сон.

Збудуємо ми Нову Країну.

Буде кращою за ту, яка була.

І у кожного буде вже інше життя.

Так воно матиме руїни.

Розбите серце через втрачену родину,

дім, близьких та друзів.

Ми все зробимо по новому

Краще ліпше, як ніяк.

Ми є одна велика Родина.

Ми і є славна Україна.

Ми і є її Народ.

12.03.22

...

Тетяна Фан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
"Як Зареве Востаннє Тур" зовучено каналом "Югинові Читання"Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
18.05.2024
"Як Зареве Востаннє Тур" Жанр: темне фентезі / етнічне фентезі / козацьке фентезі Автори: Зорян Кост ... Детальніше
Біохвилі. Трохи ще.Крапка
18.05.2024
Я була трохи під враженням від реакіції читачів на свій попередній блог про біохвилі. Було багато п ... Детальніше
Передзамовлення книги колисковихMia
18.05.2024
"На крилах сну" вигляд книга має неймовірно магічний, завдяки ілюстраціям зробленим у петриківсько ... Детальніше
Етер "Мистецтво під час війни"Мавка (Ганна Заворотна)
18.05.2024
Тільки що провела етер про мистецтво під час війни: https://www.facebook.com/mavcazcilennya/videos/1 ... Детальніше
Який сенс у конкурсах?Кіт у зграї
18.05.2024
Дуже часто помічаю, як автори беруть в них участь. Люди, які пишуть конкурсні роботи, ви отримали бі ... Детальніше
Починаю відкривати свій щоденник війни. Roman Mtt
18.05.2024
Вітаю усіх. Це моя історія війни. Наче вчора було. Відкриватиму помалу, запрошую лишати коментарі. h ... Детальніше
На Аркуші вже:
10893читачів
124637коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: