День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #віра (110)

Блаженні

Блаженна віра конвертується у страх,

якщо її впритул розстрілюють за силу

і слово завжди помирає на вустах

якщо несказане, а вже своє віджило

надія тоне, найчастіше, в ріках сліз

коли розходяться минуле та майбутнє

війна з домівки виганяє без валіз

й бере твоє життя собі на зуби кутні

далеке світле вигляда як замале

але малому дуже треба теж світити

і не кричи мені гидке своє «але»

я повернусь, я посаджу дрібненькі квіти

обабіч стежечки, що до дверей біжить

іще зачинених дверей мойого дому

блаженна віра перетворюється в міць

а на зубах війни життя твоє в оскому

зламати легше ніж загоїти, та стій

ми ж всі укупі стоїмо, то ж їй вдавитись

не опускаймо вже очей, тримаймо стрій

бо Україні час іще раз народитись

...

Yuliia Pavlivna (Kvasnytsia)

Свічка надії

Палає свічка на столі,

розкинувши проміння віри.

Обличчя поряд воскові,

немов німі: їм бракне слів,

їх вогник прагне обігріти.

Кругом свічі дванадцять страв,

пісна вечеря — прісно в серці.

В душі змішались смуток, страх,

уже Господь когось забрав

і хтось ніколи не озветься.

А десь свіча на самоті

промінням теплим пестить руки:

старечі зморшки, мозолі.

Блищать сльозинки на щоці —

нема синочка і онуків.

Сиріток гріє і вдову

різдвяний вогник в іншій хаті,

мовляв, я вас усіх люблю,

до себе ніжно пригорну,

у скруті буду утішати.

Стареньких маму й татуся

осяє свічечка різдвяна,

бо в їхніх змучених серцях

гуде тривога без кінця

за свою донечку Уляну.

Вона ще восени пішла

країну рідну захищати.

Два тижні вісточки нема,

а може й смерть свою знайшла,

та правду нікому сказати.

Палає свічка на столі,

розкинувши проміння віри.

Не треба їй барвистих слів,

щоб витерти краплинки сліз

і рани серця обігріти.

Вогню любові стане всім,

щоб втішить тих, хто засмутився.

Надія жевріє в душі

і промовляє тихо їйй:

Христос в вертепі народився.

(грудень 2023 р.)

...

Роман Фещак

Я тільки хочу...

Я тільки хочу спитати, як ти?

Чи сяють іще твої стомлені очі?

Чи відчувають тепло задубілі руки?

Чи ще надії твої не зблякли?

Чи ті слова, що казав пророчі?

А я не звикну ніяк до розлуки...

Шукаю розуміння в чужих обличчях,

Рахую хвилини щастя кожного дня;

Загалом, продовжую жити як можу,

Та в серце, здається, щоразу вбивають цвях,

І тоді я мовчки зриваюсь на перехожих,

Коли випадково чую твоє ім'я.

Я тільки хочу спитати, як ти?

Давно не чула твій хриплий голос

Розумію, що помиляюсь,

Шукаючи серцебиття інтонацій,

Хапаючи, наче останній подих

Спогади, яким я все ще довіряю.

Я тільки хочу спитати, де ти?

Більше не витримаю цього незнання,

Нехай чорна діра затягує усередину,

Руйнуючи невизначені мости.

Що зміниться від вимушеного мовчання,

Коли всі думки упередженні?..

Я знаю, що скоро усе скінчиться.

Надіюсь, боючись промовляти вголос

Слова, що блукають околицями думок.

І старому горю в запалих очницях

Засміється, в майбутньому зрощений колос,

Що туманними днями кликав до перемог.

Я тільки хочу знати, що ти вижив,

Що вдихаєш повітря, сповнене почуттів.

Зустрічаєш світанок,

У долі випросивши мережив,

І, дивлячись, як у пеклі карають катів,

Скинеш нарешті важкий обладунок.

...

Євгенія Петрікова

Невидимець

Це небо було б, наче вдома, якби не дими.

Це місто було б, мов у казці, якби не руїни.

Ця тиша звучала би вітром, та знову гримить

І стогнуть у ранах земля та душа України.

Тривожаться, борються, люблять і рвуться із пут.

А я розриваю крильми світанкові заграви.

Збудив мене поклик дитини - і я уже тут.

Ось тільки знайти би того, хто мене оприявнить.

Того, в чиїм серці-горнилі гартується світ.

Того, чиї воля та сила - булат, а не криця.

Хто міцно стоїть, але ладен і вплав, і в політ.

Хто вірить у диво і в нас, але ще не боїться.

Того, хто не згуби лишень із небес вигляда.

Того, чия віра палка і зіркА, і безсонна.

Та істинний лицар, коли в його домі орда,

Хай гляне угору - в диму не побачить дракона.

А я би став поруч. А я б його в небо підняв -

Й земля би здригнулась од нашого вільного крику.

І ген би до обрію стала заграва заграв,

І знищила б тих, що людьми не були споконвіку.

Та знову на заході промінь останній зачах

І хором безладним співають у місті сирени.

В тіснім коридорі сумує за татком дівча,

Малює солдатам драконів і мріє про мене.

Душа її бореться, любить і рветься із пут.

Її не затримав притулок у доброму краї.

Мала войовнице, не втрать свою віру - я тут!

Не квапся рости - це болить.

Я тебе дочекаюсь.

...

Ольга Ткач

Переможна

Страх

Оточив мене млою сірою.

Він

Серце закував в ланцюги міцні.

Крок

Маю я зробить крізь вогонь і лід.

Що

Жде мене за тим я не відаю.

Птаха -

Душа моя вся тріпочеться.

Сил

Не лишилось щоб гамувать її.

Бачу

Я крізь імлу тіні злобнії.

Думка:

Рятуй себе, відступи скорій.

Та

На Тебе, мій Боже, надіюсь я.

Вірю -

В біді мене не покинеш Ти.

Хай

Навіть смерті тінь, зло пекельнеє.

Крок

Маю я зробить, страх перемогти.

Ти

Укріпляй мене, ланцюги пірви.

Пісню

Вклади в уста, пісню новую.

Я

З Іменем твоїм побіжу вперід

Щоб

Повернутися з перемогою.

...

Роман Тихий

людина

ворог – він і є ворог

просто зазирни йому в очі

я колись думав, що

можна знайти ворога в собі,

але як бути із ворогом,

що зачаївся у

темряві?

краще вже той, що

з піною з рота

піде тобі навпрошки...

дай лиш йому таку можливість!

і коли людина почне

кричати, втрачаючи щось,

що тримала в душі –

дивишся, а нічим він не

краще й не гірше

за когось – краще нехай

вже іде, де зарплата

більша, де війн

немає й тривог – видимих

і невидимих, де

ніхто не замкне тобі

рота за те, що

ти вважаєш – за істину.

бачиш, що ніде воно

краще не буде,

аніж сам ти не станеш –

справжнім і сильним. справжньою

стане й твоя країна – тільки

наважся назвати її:

Україна!

...

мелхіседек

Наголос

Коли люди тобі усміхаються просто –

це добре.

Коли всі на сьогодні твої турботи –

зовсім умовні.

І говориш тоді, коли легко так, як

на орбіті, мабуть!

Найсолодше та найпростіше –

завше правду!

Всі нашарування, наче в березні сніг,

щезнуть.

Люди ходитимуть після роботи

цілком упевнено.

А перспективи пірнуть кудись

у приховані сенси.

Стане дуже крутою термінологія

екзистенції.

Спишеш усі борги боржникам,

бажаючи щастя.

Наче весь бізнес зазнав краху най-

кращого!

Наче зміни стаються тоді,

коли твердо віриш

у те, чим дихаєш – коли

пишеш вірші!

29.03.2019

...

мелхіседек

Боги

Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

Чи вміють попри все вони йти за вогником надії,

Та цінувати вдячність, поважати старість, втому?

Чи знають, що таке Справжнє Кохання та дитячі мрії?

Або чому зростають "крила", коли шлях веде додому...

Чи відчувають біль вони, коли ховають побратимів?

Або що значить дійсно спека, спрага, голод?

Чи знають, як відновлюється серце від тепла обіймів?

Чи як лютує в порожнечі серця дикий холод?

Що відчувають, коли бачать сльози матері чи посмішку дитини?

Чи віддали б вони своє безсмертя другові чи брату?

Чим є для них життя звичайної людини?

А Смерть - подруга їм? Попереду чи все ж позаду?

...Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

~осінь•2023~

...

Lexa T. Kuro

Чаклунські "тільки"

А я зовсім не чаклунка,

Тільки в домі запах трав,

Що парує з того трунку

- мить чарівну затримав.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки друг мій - домовик.

Ще є кішка, що пустунка,

Дім її - це черевик.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки серед купи книг -

Гримуар - мага заду́мка,

Втілити її не встиг.

А я зовсім не чаклунка,

Тільки повний мрій рукав.

- Краще не бува ладунку,

Та чи це мрійник шукав?

А я зовсім не чаклунка,

Тільки чарівна свіча

Світить шлях мого малюнку,

Пісні лагідні звучать.

...

Еванна Будковська

Біженцям війни...

Біженцям війни…

Сонце, як завше, сідає за обрій,

І ще один день добігає кінця.

Навколо людей - мільйони мільйонів,

Та я наче та заблудла вівця.

Не бачу й не чую. Як бути - не знаю.

Здається, не зможу, здається зірвусь.

А потім, коханий, тебе пригадаю.

І долі лихій я в лице посміхнусь.

Чого я шукаю в очах перехожих?

Підтримки? Жалю? Добрих слів? Співчуття?

Вони зрозуміти ніколи не зможуть.

Бо в їхніх дітей є батьки і життя.

Бо їхні оселі ніхто не руйнує.

Ніхто не приходить безкарно вбивати.

Вони всі свята в ріднім колі святкують.

А нам залишається тільки чекати…

А скільки чекати? Господь лише знає.

Коли ми повернемось в рідні міста?

Дитина моя іншу мову вивчає.

Хтось скаже: чудово! Та тільки не я!

Земля моя стогне, у пеклі палає.

У серці панує ненависть і злість.

А сліз, щоб оплакати більше немає.

Та ворог проклятий за все відповість!

І ми не здамося! Ми будем боротись!

Настане цей день - надійде блага вість.

І всі, хто поїхав, зможуть вернутись.

Бо я за кордоном лише тільки гість…

...

Ісенко Тетяна

Чи ми живемо так, як заповів Христос?

Чи ми живемо так як заповів Христос?

Чи справді віруємо ми в ім’я Господнє?

Кого ми прославляємо: життя чи смерть?

І тягнемось куди: до неба чи в безодню?

Словами брата свого навертаєм до життя

Чи може лихословимо на кожнім кроці?!

Прощення просимо й приносим каяття

Чи може інше в нас в думках і в серці?

У кого вірим? Кому вірно служим?

За ким ідем? Спитатися б уже пора?

Бо прийде смерть і вже тоді не зможем

Нічого вдіяти, ні повернутися назад.

Тож даймо відповідь собі тут чесну

Оглянувшись назад на все своє життя!

Можливо неприємну і відверту –

Бо тут лиш мить – а там ціле буття!

...

Ruslan Barkalov

Голос

Голос лунає із тиші.

Так темно...о, як темно тут

Нічого не видно, тільки чутно

грім, хоча ні не він,

це розкот автоматної черги,

який лунає десь там

але ехо відбивається

ось тут в темноті.

Голос лунає із тиші

я чую, як пошепки молода мати

тихо співає своїй дитині

колискову, як мантру, щоб

заспокоїти дитину та й себе.

Голос лунає із тиші.

То майже сива мати.

Тихим голосом промовляє слова.

Звертаючись до янгола свого сина

й просить захистити його від лихого.

Голос лунає із тиші.

То мила старенька бабуся молиться,

богу і просить його про допомогу

про захист для себе і для її найрідніших.

Голос лунає у тиші

мені вже не темно,

мені вже не страшно.

Я більше не боюсь

голос, який лунає то мій.

Хоча ні це не окремий голос

це гучний шепіт

Українського народу,

який молиться

за своїх синів і дочок.

Голос лунає живими устами,

непросто говорить.

Він лунає голосно і чітко

В рупорі для тих хто.

Вуха свої закрив від правди.

Голос лунає і завжди буде лунати.

Бо воля, бажання, і сила не в одного.

Вона у цілого народу одна.

11.08.22

...

Тетяна Фан

МИ піднімемось з попелу

МИ піднімемся з попелу

та встанемо зонову в один ряд.

І колихатиме наші голівоньки

грайливий вітер, що у полі любить грати.

МИ піднімемось зі спалених земель,

і знову станемо Сильнішими.

І вродимо ще більше врожаю

паростків пшениці.

МИ піднімемось і струсимо з себе попіл.

І стебла наші стануть ще міцніше та сильнішими.

Бо силу і любов в нас вклали,

люди нашої землі.

Імена вони різні мають але

національність в них одна.

Вони є народом, а їх земля

це рідна Україна.

Вони, як і ми з попелу повстануть

й стануть сильніше, міцнішими.

Ніж колись, так само як і ми.

І хоч болітиме у кожного в душі

втрачені душі усіх тих кого Вона забрала.

Заради них, заради майбутнього усієї

нашої землі вони будуть квітнути,

так само як і Ми.

10.08.22

...

Тетяна Фан

останній день війни

Ну от і він, останній день весни

Але війна, як безкінечний лютий

Сирени уриваються у сни

Вмирають дні та йдуть у вічність люди

Де ти, Маріє? Розп'яли Христа

За те, що не зігнувся у Пілата

Як праведна то жертва і свята

Навіщо віра й мова наша теж розп'ята?

Не вірю в Бога, що убив свого

Єдинородного, улюбленого Сина

а вірю в ЗСУ і ТРО

І що воскресла наша Україна

Воскресла Україна навесні

В крові, пилюці, змучена, розп’ята

І душі наші, і пісні сумні

Та будемо веселих ще співати.

31 травня 2022р., 97 доба війни

О. Панченко

...

Олександр Панченко

«Серцем праведним -- Честі...»

***

Свої --

Це не ті,

Що слухають

Та головою

Кивають,

А ті є свої,

Які чують та знають,

Що прийшов час

Святої

Правди,

Якою цей Світ є

Збережений --

Во ім'я справедливості

Та перемоги,

Бо

Тільки разом --

Соборно,

Ми переможемо

Та збудуємо то,

Що чуємо серцем

Праведним достойності

Честі,

У самопожертві війни --

На благо нації...

-----------------------------

03.01.2024; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

"Ця зима буде дуже важкою для ЗСУ, але якщо не змінити владу на військових -- ми не переможемо.

Лише військова влада України -- без цих корупціонерів, яких треба розстрілювати за їх злочини, може і повинна зробити реальною Перемогу України в 2024 році.

Зелений Клен приходить до влади, як військова платформа перемоги ЗСУ...

ТАК БУДЕ..!"

---------------------------------

(Автор -- "Хроніка війни ХХІ віку : Україна-Русь проти татаро-московії.")

=================================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002220

(Katynskyy Orest)

==============================

...

Катинський Орест

«Сонце засяє...»

***

Справжньою -- є Любов...

***

Хвороби відійдуть..,

А сум згасне

Та сонце засяє,

Якщо людина пізнає,

Що вона є дуже важлива

Для всіх

Та потрібна в житті,

Де живе гармонія Світу

Та світ -- у гармонії

Серця,

Бо..,

Тільки, справжня Любов рятує

Та лікує всі хвороби

Життя...

--------------------------

18.11.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998923

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест

«Військовий, як президент...»

***

(!!!)

*** *** ***

Військовий діяч,

Як президент --

Має бути на троні,

Як справжній

Гетьман України,

Де вже зараз діє

Пророцтво мольфарів :

Клен Зелений

Зріс у сили,

Щоби справедливість

Української нації

Відновити,

Як міцність Господньої

Віри...

-------------------------------------- 05.07.2023; Paris (Aurora) ==================================

(!!!)

"Майбутнім президентом України буде молодий Клен -- війскової виправки та перспектив нації, який змінить народ в процвітання Правди закону, як гарантія міцності Держави...

Прийшло 7531 літо для славян, з тотемом Езотерики -- Вогнегривого Коня, яке настало вже 21 березня 2023 року і принесло в цілісність нашої дійсності тепер можливості Соборної Духовної єдності мовної нації України та очищення Влади від зла і корупції.

Бо рік 2023 -- собою представляє ще один випробувальний урок для України на міцність в праведності Духу та є сам, як їжак, що в клубку проблем чекає на розгортання можливостей життя у захисті Душі праведної, але мусить вичікувати сприятлового часу реалізації планів та захищатись...

Це є важливе випробування на Духовне визначення вибраності Нації в майбутніх циклах становлення і... від кожного українця буде максимально залежати його самопожертва в загальну скарбничку досягнень, бо Соборність -- це є єдиний Дух народу у всьому, навічно, тепер -- по завітах предків, як святий наш Рід...

"Україна -- понад усе..!"

Це гасло мусить бути серцем кожного українця в цей Вік Срібного Вовка Семаргла Слов'ян, як відродження сили та історії Русі-України і становлення нас, як єдинство держави -- НАЦІЯ...

-----------------------------------

(Автор -- "Роздумуючи над спадщиною предків Духом Семаргла та дійсністю сучасного...") ====================================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991085

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

«Україно..! Вір в перемогу..!»

***

Україно..!

Ти лише

Вір в перемогу

Над проклятим ворогом зла..,

Бо люди просто не бачать

І не знають

Тих агрегорів Сили

Небесного Воїнства

Предків,

Які стоять стіною

Незламності --

Перед тьмою кремля..,

Де задіяно самим

Всевишнім

Архангельське військо

Світла,

Щоби відновилася

Правда Русі-України,

Його,

Вічно -- в ньому,

Жива...

------------------------

23.09.2023; Paris (A-a)

=======================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994523

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

Настане

Настане день Війни не буде.

Пройде цей страшний сон.

Збудуємо ми Нову Країну.

Буде кращою за ту, яка була.

І у кожного буде вже інше життя.

Так воно матиме руїни.

Розбите серце через втрачену родину,

дім, близьких та друзів.

Ми все зробимо по новому

Краще ліпше, як ніяк.

Ми є одна велика Родина.

Ми і є славна Україна.

Ми і є її Народ.

12.03.22

...

Тетяна Фан

Не має

В моєму серці вже

немає співчуття.

Нема цензури та жалю.

До тих хто псує життя

не лише собі, а і йому.

Тому малому, який тихо

спав собі у ліжку.

Прокинувшись почув:

"- Малий швидесенько вставай давай

ховатись у метро"

"- Я не хочу трохи хочеться поспати"

"- Сонце нема часу, давай вставай"

І ось поплентався він слідом.

За мамою та татом ховатись у метро.

І чує шум і чує гул...

Немає співчуття до тих хто

Говорить "А, що я зроблю мене

не послухають, не почують"

"БРЕХНЯ" - ось, що я вам на таке скажу.

Ви в полоні власного страху.

Бо вам то є комфортним.

Сидіти, боятись та мовчати.

Ви брехуни, які беруть в руки зброю і говорите

"- мы мирных не трогаэм".

Брешіть собі, але не іншим.

Брешіть кому завгодно, а не світові,

який все бачить, і чиї життя ви забираєте.

У вас нема ні совісті не честі

Не брешіть АЛЕ навряд ви мене почуєте

то ж Народе України Ми сильні,

Ми вільні, Ми все зможемо,

МИ вже Перемогли.

...

Тетяна Фан

Вкрадене дитинство

Світе, о світе...

в мене дитинство вкрали.

- Хто ?

Світе вони оті "рускиє".

- Хто такі?

Вони наче народ, але для мене

вони страшні монстри.

- Які?

Дорослі говорять, що вони "орки".

- А для тебе?

Для мене вони нелюди,

які хочуть забрати моє життя

та моїх рідних.

- Як вони?

Вони...Тата немає поряд він пішов нас захищати.

Мама ходить сумна, хоч мені та посміхається. Часом я бачу її червоні очі.

Сестра в мене ще маленька та то й добре, що вона не бачить і не чує отого, що є довкола.

- А ти, як ?

Я тримаюсь. Мамі звісно не показую, що страшно.

Намагаюсь бути мужнім. Допомагаю із сестрою та слухаюсь.

І ще міркую я можу допомогти.

- А, що ти вмієш робити?

Я добре малюю, співаю, а ще добре граю в шахи.

- Ти сам навчився в шахи грати?

Ні. Мене дідусь навчив.

-А де він зараз?

...його нема, його забрала війна...орки.Він був в себе вдома.

Вони прийшли і його забрали. це мамі розповіли сусіди...

Вона довго плакала тоді...

- А, як ти зрозумів, що його більше немає?

Я трохи почув, коли мама говорила телефоном.

Так і зрозумів, що його більше немає.

Питати в мами не став не хотіла, щоб вона ще більше сумувала.

-А де бабуся?

Її давно вже нема...то й добре.

-Ти сумуєш за ним ?

Так. Він дуже добрий був, завжди мене бавив.

Казав, що я на нього схожий. Я дуже

любив з ним гуляти та грати в шахи.

-Чого б ти хотів зараз?

Я хочу, щоб тато повернувся додому і більше ніколи не йшов нікуди далеко.

Щоб не лунали сирени. Щоб мама не плакала.

Щоб загалом ніхто не плакав і ніхто нікого не втрачав.

- Де ти хочеш бути?

Я хочу бути там де мої рідні, там де моя земля,

де мій дім, де мої друзі.

- Ким ти хочеш бути?

Я хочу бути вільним; говорити те що хочу;

робити те що можу; допомагати своїм йти до кращого майбутнього.

Я ХОЧУ БУТИ ВІЛЬНИМ В УКРАЇНІ.

5.08.22

...

Тетяна Фан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
І знову перезапуск збіркиЮрій Запорожець
28.03.2024
Черговий перезапуск саги "Трохи пізніше опівночі". https://arkush.net/book/12924 Цього разу озпові ... Детальніше
Перша спроба зробити буктрейлер до книгиКатерина Тішенська
28.03.2024
Вітаю всіх!) Помітила, що чимало письменників, прагнучи якнайкраще презентувати твір, роблять буктре ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112846коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: