Безмежність

Відчувати безмежність, бути вільними, що може бути кращим? Любомир втратив свою родину. Залишившись один, він приїхав у селище, звідки був родом. Любомир вийшов у поле. Відчув безмежність вітру, який бентежив волосся. Перед очима безмежний простір, в якому панувала свобода. Любомир закрив очі. Вдихнув глибше. Відкрив очі, побіг. Тікаючи від свого реального життя, ніби це допоможе. Любомир біг, об'єднуючись з вітром, з полем, ніби він - частина цієї природи, натурального світу. Чоловік біг, спрямовуючи усю свою силу вперед, не помічаючи, що вже перетворюється на коричневого коня з жовтими смужками у гриві. Тепер він частина природи. Він - кінь-одинак, який загубився степами. Що цього перевертня поверне до минулого життя? Можливо жінка, в яку він закохається? А чи дозволить вона себе кохати?