Душа.

У кожнім дихає душа,

І кожна має власну долю.

То тихо плаче, то співа,

То прагне вирватись на волю.

Радіє часом без причин,

Сумує тихо вечорами.

Ховає сотні таємниць,

Що залишаються роками.

Її не вдасться показати,

Не взяти просто у долоні.

Та дуже легко поламати

Одним лиш словом у розмові.

Душа дорослішає з нами,

Та іноді — немов дитя.

Живе надіями й думками,

Допоки в нас горить життя.

І скільки б не минуло літ,

Які б не випали дороги,

Душа несе свій власний світ —

Любов, надії і тривоги.