3

Я пам’ятаю твої очі — безкрайні й пусті.

Як ти дивилася на мене у ті похмурі дні,

як востаннє шепотіла ти слова:

«Я — чиясь, чиясь, але вже не твоя…»

А в снах моїх — ти ще моя,

зі мною — ясна та красна.

Прокинувся — тебе нема,

бо ти — чиясь, чиясь, але вже не моя.